Календар вагітності та розвитку дитини

Новонароджений по місяцях

Дитяче оповідання: Скільки лап у друга?

Дитяче оповідання: Скільки лап у друга?
 

Ваня майже ціле літо провів у бабусі за містом, і тільки в кінці серпня повернувся додому: адже скоро до школи. Та не один приїхав Ваня – з ним було маленьке цуценя пісочного кольору з веселими очима-ґудзиками і неслухняним хвостиком.

Коли хлопчик в перший раз вийшов з цуценям на прогулянку, друзі Вані оточили їх та закидали питаннями. «Це тепер твій собака?», «А як його звуть?», «А де ти його взяв?», «А якої він породи та чи великим виросте?», - запитували діти, випереджаючи один одного від цікавості.

Ваня розповів, що його собаку звуть Персик, і цей собака – хлопчик. Розповів, що він привіз Персика з села. У бабусиної собаки Зайки народилися цуценята, і батьки дозволили йому забрати одного з них в місто. Ваня розповів, що Персик – безпородний собака, і, напевно, виросте не дуже великим, якщо пішов у маму Зайку.

Кожен день, вранці та ввечері Ваня гуляв з Персиком у дворі, сам доглядав за цуценям, годував його, грав з ним. І навіть, коли почалися заняття в школі, хлопчик встигав дбати про свого Персика та грати з ним. Друзям Вані теж подобалося грати з цуценям, а Персик був радий, і, здавалося, посміхався кожному.

Якось до Вані прийшов його однокласник Максим. Він пограв з Персиком та сказав:

- Ваню, мені дуже подобається твій собака. Подаруй Персика мені. А тобі з села ще привезуть цуценя. Будь ласка, ми ж з тобою друзі!

Ваня здивувався такому проханню і відповів:

- Ну що ти, Максиме! Ти, звичайно, мій друг, але і Персик мій друг теж. Як же я можу його комусь подарувати? Адже я ж не можу подарувати тебе, а натомість завести іншого друга?

Максим засміявся:

- Ваню, але я ж друг-людина, а Персик – собака, у нього чотири лапи. Ти ж сам казав, що у твоєї бабусі живе ще цілих п'ять таких самих чотирилапих цуценят.

Ваня подумав трохи і відповів:

- Максиме, друзів не можна дарувати, і неважливо, скільки у нього лап. Друзями потрібно дорожити, допомагати їм, бути вдячними за їх допомогу, друзів не можна зраджувати. Я бачу, що ти полюбив мого Персика – так приходь до нас в гості й грай з ним. А хочеш, я попрошу тата, щоб він привіз для тебе цуценя з селища? Якщо твої батьки не проти. І буде в тебе свій чотирилапий друг-цуценя.

- Хочу! Хочу! – рад сно закричав Максим, а потім став серйозніше. – Батьків я переконаю. Обіцяю, я буду про нього піклуватися.

Вже через тиждень у Максима теж з'явилося цуценя. Воно було дуже схоже на Персика, але навколо правого ока його шерсть була коричневого кольору. Максим відразу вигадав цуценяті ім'я – Пірат.

Тепер найдружніша компанія у дворі – двонога і чотирилапа. Це Ваня, Максим, Персик і Пірат.

Файли для завантаження

Цікавий матеріал для вас

Схожі статті

|

Дитяча казка: Як дружба перемогла страх

Жив-був у лісі заєць-боягуз, який усього боявся. На відміну від інших зайців, він боявся не лише вовків, лисиць та мисливців, а ще й привидів. Звичайно, жодних привидів у лісі не було, але наш зайчик чомусь вірив в їхнє існування.

Дитяча казка: Зайчина таємниця

Всі звірята ходили в лісову школу, сам тільки зайчик не збирався вчитися. Йому більше подобалося гойдатися на гойдалці й стрибати через ямки. А те, що не знає літер та цифр - не біда! Хитрий зайчик завжди просив кого-небудь в лісовому магазині допомогти йому прочитати назви і порахувати грошенята. А якщо отримував листа, то добрий ведмедик завжди читав зайчику вголос.

Дитяча казка: Чарівні огірочки

Якось ведмедик знайшов у лісі дивне насіннячко. Воно сяяло та переливалося на сонці.

- Що це за чудернацьке насіннячко? Може з нього якась чарівна рослинка виросте? – запитав ведмедик у мудрої тітоньки сови.

Дитяча казка: Машина часу

Сьогодні у першокласників був незвичайний урок. Він проходив в природничому музеї. Більше за всіх уроку раділи двійнята Максим і Софійка. Раніше вони бували в музеї з мамою і татом, їх завжди привертав світ природи. Але так щоб урок в музеї, розповідь про життя динозаврів, древніх людей і тварин - таке було вперше!