Якось після сніданку Дмитрик, як завжди, пішов гратися своїми іграшками. Але замість машинок, конструкторів та роботів він побачив у коробці з іграшками лише самотнього м’якого ведмедика. Ним хлопчик, до речі, давно не грався, і навіть забув про нього.
- А де мої іграшки? – розгублено запитав Дмитрик.
- Вони пішли від тебе, Дмитрику, - раптом пролунав голос з іграшкової коробки. Це з хлопчиком розмовляв ведмедик.
Ведмедик розповів, що Дмитрикові іграшки довго скаржилися один одному на те, як хлопчик з ними погано поводиться, а сьогодні вночі вирішили піти від нього. Вони сіли у твій радіокерований літак та полетіли шукати собі нового хлопчика або дівчинку, які будуть гратися з ними, але не будуть губити та ламати.
- А ти чому не пішов з ними? – запитав у ведмедика здивований Дмитрик.
- А я з тобою давно. Ще з того часу, як ти був зовсім малесеньким хлопчиком та не ображав ані мене, ані інші іграшки. Тому я не зміг тебе покинути чи проміняти на інших діток, - відповів ведмедик.
Дмитрик відчув, що неправильно себе поводив. Але сказав ведмедику:
- Нічого! Батьки куплять мені нові іграшки.
- Навряд чи, Дмитрику, - відповів ведмедик. Адже іграшки в усіх магазинах вже знають, як ти поводився зі своїми іграшками, і тепер сховаються від тебе і не захочуть до тебе йти.
Після цих слів хлопчик зовсім розгубився та йому стало соромно. Ну, звичайно, яка ж іграшка захоче гратися з ним, якщо дуже скоро може стати зламаною та пошкодженою?
- Що ж мені робити? – запитав Дмитрик. – Я ж дитина, і не можу без іграшок. Я вже зрозумів, що треба берегти свої іграшки.
- Не лише іграшки, але й інші речі треба берегти і спеціально не псувати, - сказав ведмедик. – Якщо ти це зрозумів, я спробую по іграшковій рації зв’язатися з твоїми іграшками-втікачами та вмовити їх повернуться. Тільки пообіцяй, що ніколи не будеш їх ображати!
- Обіцяю! – закричав Дмитрик.
Хлопчик дав ведмедику іграшкову рацію. Ведмедик подзвонив до Дмитрикових іграшок, а після цього перестав розмовляти. Іграшки вибачили хлопчика та повернулися до нього на гелікоптері через вікно. З того часу він дбайливо ставився до іграшок та до інших речей, та вчив цьому свого маленького братика.
