Календар вагітності та розвитку дитини

Новонароджений по місяцях

Дитяча казка: Втеча іграшок

Дитяча казка: Втеча іграшок
 

У хлопчика Дмитрика було багато різних іграшок. Серед них були великі та маленькі машинки, конструктори, роботи, пазли та літак на радіокеруванні. Дмитрик часом так захоплювався грою, що не помічав, як їх ламає. Тож, у деяких машинок після Дмитрикової гри відлітали колеса, робот залишився без однієї руки, а у пазлів та конструкторів губилися частини. Але хлопчик зовсім не засмучувався через це.

«Та нічого, батьки мені нові іграшки подарують», - думав він, тримаючи в руках чергову зламану машинку. Та навіть часом навмисно ламав іграшки, які йому наскучили, щоб випросити у тата нові.

Якось після сніданку Дмитрик, як завжди, пішов гратися своїми іграшками. Але замість машинок, конструкторів та роботів він побачив у коробці з іграшками лише самотнього м’якого ведмедика. Ним хлопчик, до речі, давно не грався, і навіть забув про нього.

- А де мої іграшки? – розгублено запитав Дмитрик.

- Вони пішли від тебе, Дмитрику, - раптом пролунав голос з іграшкової коробки. Це з хлопчиком розмовляв ведмедик.

Ведмедик розповів, що Дмитрикові іграшки довго скаржилися один одному на те, як хлопчик з ними погано поводиться, а сьогодні вночі вирішили піти від нього. Вони сіли у твій радіокерований літак та полетіли шукати собі нового хлопчика або дівчинку, які будуть гратися з ними, але не будуть губити та ламати.

- А ти чому не пішов з ними? – запитав у ведмедика здивований Дмитрик.

- А я з тобою давно. Ще з того часу, як ти був зовсім малесеньким хлопчиком та не ображав ані мене, ані інші іграшки. Тому я не зміг тебе покинути чи проміняти на інших діток, - відповів ведмедик.

Дмитрик відчув, що неправильно себе поводив. Але сказав ведмедику:

- Нічого! Батьки куплять мені нові іграшки.

- Навряд чи, Дмитрику, - відповів ведмедик. Адже іграшки в усіх магазинах вже знають, як ти поводився зі своїми іграшками, і тепер сховаються від тебе і не захочуть до тебе йти.

Після цих слів хлопчик зовсім розгубився та йому стало соромно. Ну, звичайно, яка ж іграшка захоче гратися з ним, якщо дуже скоро може стати зламаною та пошкодженою?

- Що ж мені робити? – запитав Дмитрик. – Я ж дитина, і не можу без іграшок. Я вже зрозумів, що треба берегти свої іграшки.

- Не лише іграшки, але й інші речі треба берегти і спеціально не псувати, - сказав ведмедик. – Якщо ти це зрозумів, я спробую по іграшковій рації зв’язатися з твоїми іграшками-втікачами та вмовити їх повернуться. Тільки пообіцяй, що ніколи не будеш їх ображати!

- Обіцяю! – закричав Дмитрик.

Хлопчик дав ведмедику іграшкову рацію. Ведмедик подзвонив до Дмитрикових іграшок, а після цього перестав розмовляти. Іграшки вибачили хлопчика та повернулися до нього на гелікоптері через вікно. З того часу він дбайливо ставився до іграшок та до інших речей, та вчив цьому свого маленького братика.

Файли для завантаження

Цікавий матеріал для вас

Схожі статті

|

Дитяча казка: Іграшкове свято

На балконі, у великій коробці, жили-були старі іграшки. Тут були й ляльки, і машинки, і конструктор, і фігурки звіряток, і багато м’яких іграшок. Колись цими іграшками залюбки гралися двійнята Ліза та Андрійко. Та дітки вже підросли, ходили до школи, тому іграшки сумували на балконі.

Дитяча казка: Рахувала мама кішка

Рахувала мама кішка
Неслухняних кошенят.
Перше з них залізло в діжку,
Видно пару оченят.

Дитяча казка: Снігові колобки

Жила-була у лісі родина Колобків – тато Колобок, мама Колобуня та синочок Колобочок. Якось взимку, коли випав сніг, пішли вони кататися на санчатах. Веселою та радісною була їхня прогулянка, аж поки не побачила Колобків Лисиця.

Дитяча казка: Снігова парасолька

Жив-був на небі злий Вітерець-морозець. Дивився він на землю, і дуже йому не подобалося, коли люди гуляють на вулиці та радіють гарній погоді. Тому Вітерець-морозець дмухав на землю холодним повітрям, щоб люди сиділи по своїх домівках.