Календар вагітності та розвитку дитини

Новонароджений по місяцях

Дитяча казка: Каляка-Маляка

Дитяча казка: Каляка-Маляка
 

Першокласник Максим ніяк не міг навчитися красиво писати. Начебто, і старався, літери виводив, а вони все одно в нього виходили кривенькі, одна більше за іншу. Максиму швидко набридло боротися з цими літерами. Він навіть вже не любив цілу абетку. «Не хочу я більше вчитися акуратно писати. І так зійде», - казав хлопчик.

Якось, повернувшись зі школи, Максим відкрив свій зошит та не зміг прочитати в ньому жодного слова. Одні літери вишикувалися у довгий паркан, інші літери склеїлися та стали схожими на дивні візерунки, а треті розбіглися поодинці по всьому аркушу.

- Та ну! Хіба я так некрасиво написав? – вголос здивувався Максим. - Як тут зрозуміти, що я писав в класі? Як тепер зошит показати батькам та вчительці? Наче хтось взяв та змішав всі слова та літери у цьому зошити!

- Не хтось, а я! – почувся тоненький голосок з Максимового зошиту. – Я зошитова фея Каляка-Маляка.

- А що ти робиш у моєму зошиті? – запитав Максим.

Фея Каляка-Маляка розповіла, що вона дуже любить кривенькі й некрасиві літери. Якщо такі з’являються в чиємусь зошиті, фея прилітає туди, щоб з ними погратися. Наприклад, будує з них паркани, плете візерунки чи розсипає по аркушу, наче сніжинки.

- З кривеньких літер виходять кривенькі та незрозумілі слова, які неприємно та важко читати. А ось гратися з ними цікаво – вони так схожі на каляки-маляки, - пояснила зошитова фея. – І чим довше я граюся з такими літерами, тим важче потім дівчаткам та хлопчикам навчитися красиво писати.

- Так що ж, тепер ніхто не зрозуміє, що я пишу? Навіть я сам? – здивувався Максим. – Що ж робити?

Хлопчик пояснив феї Каляці-Маляці, що і хотів би гарно писати, але в нього не виходить. А він вже не маленький, щоб в його зошиті красувалися малюнки замість слів!

- Є у мене для тебе порада, - сказала фея. – Уяви, що твої літери – це маленькі пташки, яких треба акуратно посадити на жердинку, один за одним. А жердинка – це лінійка в зошиті. Робити це треба, не поспішаючи. Якщо твої літери-пташки вийшли однакового розміру, сидять поруч один з одним на лінійці-жердинці – то вони задоволені і щасливі. Якщо якась пташка надто маленька, чи, навпаки, завелика, а ще й сидить на жердинці лише на одній ніжці, то вона почуває себе погано. Але не треба засмучуватись, а наступного разу намагатися посадити її рівно та зробити розміром з інших пташок.

Максим дослухався до поради феї Каляки-Маляки та того ж дня спробував красиво та рівно розсадити у зошиті літери-пташки. І в нього це вийшло! З кожним разом слова ставали все красивішими. Їх було легко та приємно читати. З того часу фея Каляка-Маляка більше не з’являлася в Максимовому зошиті.

Файли для завантаження

Цікавий матеріал для вас

Схожі статті

|

Дитяча казка: Як дружба перемогла страх

Жив-був у лісі заєць-боягуз, який усього боявся. На відміну від інших зайців, він боявся не лише вовків, лисиць та мисливців, а ще й привидів. Звичайно, жодних привидів у лісі не було, але наш зайчик чомусь вірив в їхнє існування.

Дитяча казка: Зайчина таємниця

Всі звірята ходили в лісову школу, сам тільки зайчик не збирався вчитися. Йому більше подобалося гойдатися на гойдалці й стрибати через ямки. А те, що не знає літер та цифр - не біда! Хитрий зайчик завжди просив кого-небудь в лісовому магазині допомогти йому прочитати назви і порахувати грошенята. А якщо отримував листа, то добрий ведмедик завжди читав зайчику вголос.

Дитяча казка: Чарівні огірочки

Якось ведмедик знайшов у лісі дивне насіннячко. Воно сяяло та переливалося на сонці.

- Що це за чудернацьке насіннячко? Може з нього якась чарівна рослинка виросте? – запитав ведмедик у мудрої тітоньки сови.

Дитяча казка: Машина часу

Сьогодні у першокласників був незвичайний урок. Він проходив в природничому музеї. Більше за всіх уроку раділи двійнята Максим і Софійка. Раніше вони бували в музеї з мамою і татом, їх завжди привертав світ природи. Але так щоб урок в музеї, розповідь про життя динозаврів, древніх людей і тварин - таке було вперше!