Календар вагітності та розвитку дитини

Новонароджений по місяцях

Дитяча казка: Злі та добрі сніжки

Дитяча казка: Злі та добрі сніжки
 

Зима вкрила казковий ліс сніговою ковдрою на радість маленьким гномикам. Одні гралися в сніжки, інші ліпили сніговика, а треті катали один одного на санчатах. Всім було весело.

А один з гномиків, якого звали Брикуля, дуже хотів щоб всі побачили, який він спритний та сильний. Тому він кидав сніжки так сильно, що робив боляче іншим гномам. Та ще й норовив потрапити сніжкою по голові, чого робити неможна! Інші гноми робили Брикулі зауваження, просили бути обережнішим, але він не зважав на ці слова.

Тоді гномики Кузя та Туся сказали Брикулі:

- Ну, все! Ми з тобою більше не гратимемо, бо ти не вмієш себе поводити і боляче кидаєш сніжками. Йди звідси і приходь, коли навчишся поважати інших!

Брикуля зрозумів, що дійсно погано себе поводив з друзями, і їм було неприємно і боляче від його сніжків. До того ж, Брикулі зовсім не хотілося йти додому. Але визнати, що він був неправий, Брикуля не міг.

- Гномики, не проганяйте мене! Я ж не винен – то мені злі сніжки попадалися, - вигадав Брикуля у своє виправдання.

Туся покачала головою, а Кузя хотів-було сказати щось суворе, але потім замислився та відповів:

- А може, ти сам злий, Брикуле, тому й сніжки в тебе виходять злими? Ось у Тусі і в інших гномиків сніжки добрі і нікого не ображають.

Звичайно, Брикулі не хотілося щоб його вважали злим.

- Ні, я не злий! – сказав Брикуля. – Я попрошу своїх сніжок поводити себе добре, і вони більше нікому не зроблять боляче. Вони в мене слухняні, - додав Брикуля на всяк випадок.

- Так-то краще! – відповіли Кузя і Туся. – Тоді давай спробуємо, як в тебе вийде. А зараз лови! – засміявся Кузя та кинув Брикулі свою сніжку.

Гномики знову почали разом гратися. На цей раз це було дуже весело, і ніхто навмисно боляче не кидався.

- Ось, Брикуле, твої сніжки тебе послухалися та поводили себе добре, - сказали Брикулі гномики, коли гра завершилася. – Але якщо наступного разу вони в тебе будуть злими, то ми тебе у нашу гру не покличемо.

Брикулі раптом стало соромно, що він одразу не визнав свою помилку, а перекинув провину на сніжки, які, начебто, були злими. Він сказав:

- Друзі, насправді, мої сніжки були добрими та веселими, а це я зробив їх злими, тому що хотів показати вам свої спритність та силу. І я сам поводив себе, як злий гномик. Вибачте. Гномики послухали його та відповіли:

- Брикуле, все ж таки, ти показав свою спритність, коли тобі вдавалося швидко ухилитися від наших сніжок. І ти показав, що сильний, оскільки визнав свою погану поведінку і виправив її! З того часу Брикуля знає, що пишатися треба не тим, що ти сильніше того, хто сам по собі слабший або скромний, а тим, що вмієш виправляти свої помилки, домовлятися з іншими та робити добрі справи.

Файли для завантаження

Цікавий матеріал для вас

Схожі статті

|

Дитяча казка: Секрет ялинкової кульки

У коробці з ялинковими іграшками жила срібна скляна кулька. На вигляд це була звичайна новорічна прикраса, щоправда, трохи бліда від часу. Та, насправді, це була кулька з секретом.

Дитяча казка: Переможець вітру

Одного разу Лисеня завітало в гості до свого друга Зайчика.

- Зайченя, пішли гуляти! - покликало друга Лисеня.

- Не можу, - зітхнуло Зайченя. – На вулиці холодний осінній вітер. Бачиш, як дерева від нього згинаються? Боюся, застуджуся.

Дитяча казка: Як павучок Сеня побував на ярмарку

Жив-був в лісі чорненький павучок Сеня, і не було у нього друзів. Мухи і жуки боялися його павутини, білки гидливо стрибали на іншу гілку, запримітивши павучка. Ну а птахів він і сам боявся.

Дитяча казка: Гарбузове королівство

Якось миші довелося утікати від кота з усіх своїх лапок. Кіт наближався все ближче. Ще трішки, і мишка опиниться в нього в зубах. На щастя, мишці вдалося забігти на город, і вона побачила там величезний гарбуз. А у гарбузі - маленький отвір.