Календар вагітності та розвитку дитини

Новонароджений по місяцях

Дитяча казка: Курча Пі-пі

Дитяча казка: Курча Пі-пі
 

У мами Курки було багато маленьких курчат. Курча на ім’я Пі-пі було найбільш непосидючим з усіх. Не сиділося йому поруч з мамою, братами та сестрами.

Вирішило курча Пі-пі познайомитися з цуциком Тяпою. Тяпа як побачив Пі-пі, та як почав на нього тявкати! Курча злякалося і втекло від Тяпи. На справді, цуцик Тяпа не хотів лякати курча, а просто так голосно з ним вітався.

Тоді курча Пі-пі пішло знайомитися до корів. Корови казали «му-му», та курча їх не боялося. Але корови не звертали на Пі-пі жодної уваги. Курча було таке мале, а корови такі великі!

Тоді курча Пі-пі пішло слухати, як співає його тато Півень.

«Ку-ка-ре-ку!» - співав тато Півень.

Курча Пі-пі спробувало повторити співати так само.

- Ку-ка-ре-ку! – заголосило курча. Але в нього чомусь вийшло лише «пі-пі-пі».

Тоді курча Пі-пі пішло послухати, як його мама Курка розмовляє з іншими курками.

- Ко-ко-ко, - казала мама Курка.

- Ко-ко-ко, ко-ко-ко, - відповідали їй кури.

Курча Пі-пі спробувало повторити: «ко-ко-ко». Але в нього знову чомусь вийшло лише «пі-пі-пі».

Засмутилося курча Пі-пі:

- Що ж це таке! Чому я не можу казати так само, як мама Курка та тато Півень?

- Не засмучуйся, синку, - заспокоїла курча Пі-пі мама Курка. – Просто ти ще маленький. Колись і я, і тато Півник також були маленькі, і не вміли казати ані «Ко-ко-ко», ані «кукареку».

Курча Пі-пі дуже здивувалося. Адже він думав, що його мама й тато завжди були дорослими. А виявляється, вони також колись були маленькими курчатами, як він. Тим часом, мама Курка продовжила:

- Прийде час, і ти, синку, станеш Півником і обов’язково навчишся голосно співати «ку-ка-ре-ку». А поки тобі треба рости, вчитися та слухатися нас з татом.

Курча Пі-пі дуже зраділо маминим словам. Задоволене, воно побігло гратися зі своїми братиками та сестричками курчатами.
>

Файли для завантаження

Цікавий матеріал для вас

Схожі статті

|

Дитяча казка: Фея Веселина

У казковій країні Веселунії жив веселий народ. Жителі Веселунії щодня вигадували собі різні свята і разом раділи та веселилися, але й працювати не забували. А допомагала їм у всьому маленька фея Веселина. Одному тільки дядькові Похмуру дуже не подобалися галасливі веселі свята. Він побудував собі будинок на околиці Веселунії, подалі від людей. Однак їхній радісний сміх іноді доносився і до його будинку, від чого Похмур ставав ще похмурішим і злішим.

Дитяча казка: Жабка, яка надто багато думала

Жила собі у річці жабка. Якось вона зробила собі перуку з водоростей. Дивиться на своє відображення у воді і думає: «Яка ж я красива! Ні у кого такої зачіски немає».

Дитяча казка: Господар калюжі

На вулиці пройшов дощ. Маленький дощової черв'ячок перший раз вийшов на прогулянку. Він знайшов найбільшу калюжу і почав в ній плавати - туди-сюди.

Дитяча казка: Крихітки-кусачки

У бегемотика Бома з’явилася нова звичка – їсти у ліжку. То перед сном шматочком хліба поласує, то печиво погризе, лежачи під ковдрою.