Календар вагітності та розвитку дитини

Новонароджений по місяцях

Дитяча казка: Родина для Равлика

Дитяча казка: Родина для Равлика
 

В одному ставку жила-була родина Равликів – мама, тато і їх синочок, малюк Равлик. Вони любили один одного, дбали один про одного і майже ніколи не розлучалися. Але одного разу на ставок прилетів грізний хижий птах. Він схопив батьків Равлика та забрав у своєму дзьобі.

Звичайно, маленький Равлик не міг перешкодити великому птаху. Він довго дивився в небо, вдивляючись, куди летить птах, щоб вирушити на пошуки своїх батьків. Але, врешті-решт, птах зник з очей.

Равлик зрозумів, що тепер він залишився зовсім один, та гірко заплакав. Як же він буде жити без мами й тата?

«Може, мурахи знають, де їх шукати?», - подумав Равлик, вийшовши на берег. Він підповз до мурашок і запитав:

- Мурахи-мурахи, ви ж всюди бігаєте, багато бачите. Може, ви знаєте, куди великий птах міг забрати моїх батьків. І як мені їх знайти?

Мурахи вислухали Равлика, й один з них відповів:

- На жаль, ні, малюче. Ми не знаємо, де шукати твоїх маму й тата. Запитай краще у Жаби. Вона доросла, мудра – може, щось підкаже.

Равлик подякував мурах і поповз до великої жаби, що сидить на березі.

- Жаба-жаба! Ти доросла, мудра. Можливо, ти підкажеш, де мені шукати моїх маму й тата?

Жаба сказала:

- Ні, Равлику. Я не знаю, де їх шукати. Йди-но ти, Равлику, до великої Черепахи. Вона допоможе тобі і не дасть тебе ображати.

Равлик не розумів, як йому допоможе велика Черепаха. Вона ж така повільна, неповоротка на суші. Зовсім як сам Равлик! «Однак Черепаха плаває швидко», - подумав Равлик.

Втомлений і сумний, він повільно поповз до великої Черепахи.

- Черепаха-черепаха! Ти не знаєш, якою стежкою мені повзти, щоб знайти своїх батьків? – запитав Равлик.

Черепаха погладила Равлика по голові своєю великою мокрою лапою і сказала:

- На жаль, малятко, немає такої стежки. Іноді трапляється, що не можна повернути тих, кого ми втратили. Нам залишається лише пам'ятати про них.

Равлик все зрозумів і заплакав. Він зібрався попрощатися з Черепахою, але та зупинила його:

- Стривай, Равлику, - покликала Черепаха. - Малюки не можуть жити самі. Всім малюкам потрібна сім'я, яка буде любити їх, дбати про них. Залишайся-но ти зі мною, і я буду твоєю сім'єю.

- Але ми ж з тобою такі різні! – здивувався Равлик. - Ти такий великий, а я - маленький.

Але Черепаха відповіла:

- Чому ж, різні? Ми навіть з тобою схожі: у тебе раковина, а у мене панцир. І ми з тобою обидва повільні і неповороткі. А ще ми з тобою добрі та симпатичні!

Після цих слів Равлик навіть усміхнувся. Черепаха йому сподобалася, і він більше не відчував себе таким нещасним та самотнім.

Відтоді маленький Равлик і велика Черепаха стали однією сім'єю. Черепаха любила Равлика, як рідного синочка, оберігала його, а Равлик відповідав їй тим самим. Вони часто згадували батьків Равлика. І хоча Равлик дуже сумував за ними, але поруч з Черепахою йому було добре і спокійно.

Так буває, що деякі малюки залишаються без мам і тат. Але дуже важливо, щоб для них знайшлася нова родина, як знайшлася родина для нашого малого Равлика.

Файли для завантаження

Цікавий матеріал для вас

Схожі статті

|

Дитяча казка: Сукня Королеви Зими

На честь Нового року Королева Зима влаштувала у своєму замку святковий бал. Серед запрошених були усі її друзі – Мороз, Хурделиця, Крижинка та багато інших. Також Королева Зима відправила запрошення на бал мешканцям Королівств Весни, Літа та Осені.

Дитяча казка: Країна новорічних подарунків

Наближалося свято Нового року. Хлопчик Максимко готував лист до Діда Мороза.

- Хочу новий конструктор під ялинку! – мріяв Максимко та питав у мами. – Дід Мороз мені принесе?

Дитяча казка: Новорічні витівки Кудлатої Злюки

До Нового року залишалося зовсім небагато часу. У будинку Діда Мороза все було готове до свята, а сам він збирався у дорогу з мішком подарунків.

Та за день до Нового року Дід Мороз одержав несподіваний лист.

Дитяча казка: Прогулянка Сніжка

Високо в небі, поміж хмар та вітрів, жив маленький Сніжок. Змалечку він поглядав з неба на землю та мріяв:

- От би скоріше мені вирушити на прогулянку - на землю, до людей.

- Почекай трошки, - відповідав йому дядько Вітер, - Ще треба підрости.