Календар вагітності та розвитку дитини

Новонароджений по місяцях

Дитяча казка: Родина для Равлика

Дитяча казка: Родина для Равлика
 

В одному ставку жила-була родина Равликів – мама, тато і їх синочок, малюк Равлик. Вони любили один одного, дбали один про одного і майже ніколи не розлучалися. Але одного разу на ставок прилетів грізний хижий птах. Він схопив батьків Равлика та забрав у своєму дзьобі.

Звичайно, маленький Равлик не міг перешкодити великому птаху. Він довго дивився в небо, вдивляючись, куди летить птах, щоб вирушити на пошуки своїх батьків. Але, врешті-решт, птах зник з очей.

Равлик зрозумів, що тепер він залишився зовсім один, та гірко заплакав. Як же він буде жити без мами й тата?

«Може, мурахи знають, де їх шукати?», - подумав Равлик, вийшовши на берег. Він підповз до мурашок і запитав:

- Мурахи-мурахи, ви ж всюди бігаєте, багато бачите. Може, ви знаєте, куди великий птах міг забрати моїх батьків. І як мені їх знайти?

Мурахи вислухали Равлика, й один з них відповів:

- На жаль, ні, малюче. Ми не знаємо, де шукати твоїх маму й тата. Запитай краще у Жаби. Вона доросла, мудра – може, щось підкаже.

Равлик подякував мурах і поповз до великої жаби, що сидить на березі.

- Жаба-жаба! Ти доросла, мудра. Можливо, ти підкажеш, де мені шукати моїх маму й тата?

Жаба сказала:

- Ні, Равлику. Я не знаю, де їх шукати. Йди-но ти, Равлику, до великої Черепахи. Вона допоможе тобі і не дасть тебе ображати.

Равлик не розумів, як йому допоможе велика Черепаха. Вона ж така повільна, неповоротка на суші. Зовсім як сам Равлик! «Однак Черепаха плаває швидко», - подумав Равлик.

Втомлений і сумний, він повільно поповз до великої Черепахи.

- Черепаха-черепаха! Ти не знаєш, якою стежкою мені повзти, щоб знайти своїх батьків? – запитав Равлик.

Черепаха погладила Равлика по голові своєю великою мокрою лапою і сказала:

- На жаль, малятко, немає такої стежки. Іноді трапляється, що не можна повернути тих, кого ми втратили. Нам залишається лише пам'ятати про них.

Равлик все зрозумів і заплакав. Він зібрався попрощатися з Черепахою, але та зупинила його:

- Стривай, Равлику, - покликала Черепаха. - Малюки не можуть жити самі. Всім малюкам потрібна сім'я, яка буде любити їх, дбати про них. Залишайся-но ти зі мною, і я буду твоєю сім'єю.

- Але ми ж з тобою такі різні! – здивувався Равлик. - Ти такий великий, а я - маленький.

Але Черепаха відповіла:

- Чому ж, різні? Ми навіть з тобою схожі: у тебе раковина, а у мене панцир. І ми з тобою обидва повільні і неповороткі. А ще ми з тобою добрі та симпатичні!

Після цих слів Равлик навіть усміхнувся. Черепаха йому сподобалася, і він більше не відчував себе таким нещасним та самотнім.

Відтоді маленький Равлик і велика Черепаха стали однією сім'єю. Черепаха любила Равлика, як рідного синочка, оберігала його, а Равлик відповідав їй тим самим. Вони часто згадували батьків Равлика. І хоча Равлик дуже сумував за ними, але поруч з Черепахою йому було добре і спокійно.

Так буває, що деякі малюки залишаються без мам і тат. Але дуже важливо, щоб для них знайшлася нова родина, як знайшлася родина для нашого малого Равлика.

Файли для завантаження

Цікавий матеріал для вас

Схожі статті

|

Дитяча казка: Мишка та цукерка

Одного ранку мишаче місто облетіла чудова новина: привезли шоколадні цукерки! Їх роздаватимуть усім охочим мишенятам і у великому, і у маленькому магазині, і навіть в кіоску. А бажаючих, звичайно, багато. Хто ж відмовиться від шоколадних цукерок?

Дитяча казка: Подорож чобітків

У хлопчика Михайлика були гумові чобітки - сині, з корабликами. Він радісно стрибав у них по калюжах, а вони захищали його ноги від вогкості і бруду. Але ось біда: Мишко не любив мити свої чоботи, а залишав їх брудними в коридорі. За це чобітки на нього ображалися.

Дитяча казка: Жадібний фермер

Жив-був фермер. Був він, загалом, непоганою людиною та хорошим господарем, але занадто вже жадібною. Навіть ваги собі спеціальні купив для точного зважування, щоб зайвого грама огірків або ягід випадково нікому не покласти. Кожну копієчку рахував, хоча був далеко не бідною людиною.

Дитяча казка: Друзі з Четирилапівки

У казковому селі Чотирилапівка жили коти, собаки та миші. Жили вони не дуже дружно, а точніше сказати - зовсім не дружно. Миші боялися котів. Собаки і коти не любили один одного, так і хотіли покусатися і подряпатися. А ще собаки недолюблювали мишей і частіше оминали їх стороною. Ось таким було життя в Чотирилапівці, поки не сталася одна подія.