Календар вагітності та розвитку дитини

Новонароджений по місяцях

Дитяча казка: Хлопчик «сонечко жучок»

Дитяча казка: Хлопчик «сонечко жучок»
 

Присвячується хлопчику Андрію

У великому зеленому місті жив хлопчик Андрійко. Були у Андрійка незвичайні друзі – жучки сонечки.

Андрійко якось побачив їх в траві – таких гарненьких, з помаранчево-червоними спинками в чорних цяточках. Хлопчик подумав, що це, мабуть, найгарніші жучки в світі. Йому захотілося з ними дружити, милуватися ними та піклуватися про них. Тож, Андрійко взяв маленьку порожню баночку, поклав туди сонечок та поніс додому.

Він накидав в баночку травички, квіточок, гілочок, щоб жучки почували себе зручно, та пригостив своїх нових друзів шматочками яблук.

Щоб друзі-сонечки не сумували, Андрійко розповідав їм різні цікаві історії та виводив на прогулянку до парку. Він з гордістю показував своїх підопічних всім бажаючим. Тому у Андрійка навіть з’явилося прізвисько хлопчик «сонечко жучок».

Одного разу під час прогулянки усі Андрійкові сонечки замість того, щоб повзати по травичці, змахнули своїми крильцями та підвелися над землею.

- Куди ж ви, жучки сонечки? – здивовано запитав Андрійко. – Ви що, вирішили мене покинути? Хіба я був для вас поганим другом?

Раптом один з жучків підлетів до Андрійкового вуха та тоненьким дзвінким голосом відповів:

- Андрійко, ти гарний друг, але нам час повертатися додому. Там на нас чекають мама й тато. Вони, певно, дуже скучили за нами, і ми за ними скучили.

Хлопчику було шкода розлучатися з сонечками, але він зрозумів, що їм буде краще поруч з їхньою родиною.

- До побачення, сонечки! – сказав засмучено Андрійко. – Не забувайте мене, прилітайте в гості.

- А ти приходь до парку частіше, і ми будемо тебе провідувати, - запевнив жучок.

Повернувшись додому, Андрійко вирішив намалювати жучків сонечок. Він взяв яскраві фломастери та намалював травичку, дерево та кожного зі своїх друзів жучків сонечок. Малюнок вийшов таким гарним, що Андрійкова мама одразу ж помістила його в рамку та повісила на стіну у кімнаті.

Наступного дня хлопчик «сонечко жучок» прийшов на місце, де вчора залишив сонечок, а вони прилетіли до нього погратися.

Намалювавши своїх друзів-жучків, Андрійко зрозумів, що йому дуже подобається малювати, і це в нього добре виходить. Так він почав малювати щодня, різні малюнки та картини. Зовсім скоро хлопчик став юним художником, і його картини показували на виставках.

- А все починалося з жучків сонечок, - сказала бабуся, яка дуже пишалася своїм онуком Андрійком.
>

Файли для завантаження

Цікавий матеріал для вас

Схожі статті

|

Дитяча казка: Сніговий колобок

Одного зимового ранку діти у дворі ліпили сніговиків. Хлопчики та дівчатка спочатку робили сніжки, потім катали їх у снігу. Маленькі сніжки ставали великими колобками, й діти з’єднували їх. Так з’являлися сніговички.

Дитяча казка: Як сорока й ворона кашу варили

Якось вранці сорока та ворона варили своїм дітям кашу. А щоб було веселіше, вони весь час теревенили одна з одною. І, певно, ці теревені були такі цікаві, що сорока з вороною геть забули про кашу. А каші захотілося краще почути, про що ж балакають хазяйки, щ аж про неї забули.

Дитяча казка: Чарівний ліхтарик

У хлопчика Тимура був улюблений маленький песик на ім’я Бака. Якось ввечері Тимур пішов з Бакою гуляти до парку. У малого Баки не було нашийника, і Тимур всю дорогу не випускав песика з поля зору. Та раптом Бака побачив білку, що зіскочила з дерева, та з шаленою швидкістю зірвався з місця. Адже він хоч ще і цуценя, але мисливської породи.

Дитяча казка: Пригоди вареника

Одна бабуся вирішила провідати свого онука. Вона наліпила вареників з м’ясом на гостинець, склала їх у судок, а потім у сумку, та й пішла.