Календар вагітності та розвитку дитини

Новонароджений по місяцях

Дитяча казка: Хлопчик «сонечко жучок»

Дитяча казка: Хлопчик «сонечко жучок»
 

Присвячується хлопчику Андрію

У великому зеленому місті жив хлопчик Андрійко. Були у Андрійка незвичайні друзі – жучки сонечки.

Андрійко якось побачив їх в траві – таких гарненьких, з помаранчево-червоними спинками в чорних цяточках. Хлопчик подумав, що це, мабуть, найгарніші жучки в світі. Йому захотілося з ними дружити, милуватися ними та піклуватися про них. Тож, Андрійко взяв маленьку порожню баночку, поклав туди сонечок та поніс додому.

Він накидав в баночку травички, квіточок, гілочок, щоб жучки почували себе зручно, та пригостив своїх нових друзів шматочками яблук.

Щоб друзі-сонечки не сумували, Андрійко розповідав їм різні цікаві історії та виводив на прогулянку до парку. Він з гордістю показував своїх підопічних всім бажаючим. Тому у Андрійка навіть з’явилося прізвисько хлопчик «сонечко жучок».

Одного разу під час прогулянки усі Андрійкові сонечки замість того, щоб повзати по травичці, змахнули своїми крильцями та підвелися над землею.

- Куди ж ви, жучки сонечки? – здивовано запитав Андрійко. – Ви що, вирішили мене покинути? Хіба я був для вас поганим другом?

Раптом один з жучків підлетів до Андрійкового вуха та тоненьким дзвінким голосом відповів:

- Андрійко, ти гарний друг, але нам час повертатися додому. Там на нас чекають мама й тато. Вони, певно, дуже скучили за нами, і ми за ними скучили.

Хлопчику було шкода розлучатися з сонечками, але він зрозумів, що їм буде краще поруч з їхньою родиною.

- До побачення, сонечки! – сказав засмучено Андрійко. – Не забувайте мене, прилітайте в гості.

- А ти приходь до парку частіше, і ми будемо тебе провідувати, - запевнив жучок.

Повернувшись додому, Андрійко вирішив намалювати жучків сонечок. Він взяв яскраві фломастери та намалював травичку, дерево та кожного зі своїх друзів жучків сонечок. Малюнок вийшов таким гарним, що Андрійкова мама одразу ж помістила його в рамку та повісила на стіну у кімнаті.

Наступного дня хлопчик «сонечко жучок» прийшов на місце, де вчора залишив сонечок, а вони прилетіли до нього погратися.

Намалювавши своїх друзів-жучків, Андрійко зрозумів, що йому дуже подобається малювати, і це в нього добре виходить. Так він почав малювати щодня, різні малюнки та картини. Зовсім скоро хлопчик став юним художником, і його картини показували на виставках.

- А все починалося з жучків сонечок, - сказала бабуся, яка дуже пишалася своїм онуком Андрійком.
>

Файли для завантаження

Цікавий матеріал для вас

Схожі статті

|

Дитяча казка: Колючки

Їжачок Юпі полюбляв гуляти на квітковій галявині. Особливо йому подобалася квітка з пелюстками бузкового кольору. Вона була такою красивою та тендітною. Їжачок Юпі милувався нею, казав їй компліменти про те, яка вона гарна. А ще їжачок проганяв від квітки шкідливих комах та приносив для неї воду в горіховій шкарлупці, щоб вона не засохла.

Дитяча казка: Куточок для неслухняних

Коли маленький Павлуша себе погано поводив, мама ставила його в куточок в коридорі – щоб він подумав над своєю поведінкою. Чому в коридорі? Тому що там не було нічого цікавого, щоб могло відволікти хлопчика від важливих роздумів. Бувало, Павлуші довго доводилося обмірковувати свою погану поведінку, тому він не любив стояти в куточку. «Що ж ти, Павлушо, такий неслухняний?», - казала хлопчику бабуся, яка приходила у гості та часом бачила, як він стояв у кутку.

Дитяча казка: Великий Гав

Цуценя Гав за віком було маленьким песиком. А ось за розміром Гав був завбільшки дорослих котів та навіть деяких собак.

Дитяча казка: Хмарка-похмурка

Високо в небі жила-була сіра Хмарка. У неї завжди був поганий настрій, тому інші хмарки називали її хмаркою-похмуркою.