Календар вагітності та розвитку дитини

Новонароджений по місяцях

Дитяча казка: Король Довгобород

Дитяча казка: Король Довгобород
 

Король Довгобород керував своїм королівством Томір протягом довгих-довгих років. З кожним роком його борода ставала довшою, а королівство - сильніше і могутніше. Інші королівства поважали Томір, а деякі хотіли його завоювати, але нічого у них не виходило.

Кожного разу, коли вороги намагалися напасти на королівство Томір, воїни на чолі з Довгобородом захищали його та з ганьбою проганяли чужинців. В інших королівствах не розуміли, чому королівство Томір таке сильне і непереможне. Тому світом пішла чутка, що борода короля Довгоборода не звичайна, а чарівна. Що це вона робить королівство Томір непереможним. Довгобород не підтверджував, але й не спростовував такі чутки.

Згодом інші королівства зрозуміли, що не потрібно воювати з Томіром, а потрібно дружити з його мешканцями, обмінюватися товарами та ділитися знаннями. Але ось королю королівства Товор могутність Томіру не давало спокою. Одного разу він підіслав до Томіру двох своїх міцних воїнів. Вони переодяглися у торговців, проникли до палацу Довгоборода й викрали його.

Воїни Товору відвезли короля Довгоборода в своє королівство та посадили до старого замку, в кімнату під самим дахом.

- Ну що ж, Довгобород! - сказав королю Томіру король Товору. - Тепер ти будеш жити тут, і твоя борода зробить могутнім моє королівство. Ну ж-бо, розповідай, як ти це робиш? Може, ти віддаєш накази своїй бороді? А може, мені потрібно відрізати твою бороду і забрати її собі, і тоді вона буде виконувати мої накази?

Король довгобородий посміхнувся у відповідь і сказав:

- Це секрет, який тобі самому ніколи не розгадати.

Король Товору розлютився:

- Тоді сиди тут один в темряві! Або, може, твоя чарівна борода тебе врятує? - зло засміявся він. - Ось подивимося, як твої воїни впораються з моїм військом без тебе!

Король Товору грюкнув дверима, замкнув Довгоборода на ключ і пішов. Він був упевнений, що без свого короля з його бородою королівство Томір впаде під напором ворожих військ.

А король Довгобород, тим часом, дістав ножик з таємної кишені та акуратно відрізав свою бороду. Він зв’язав з неї мотузку. Борода була такою довгою, що мотузка вийшла довгою і міцною. З цієї мотузки вночі Довгобород спустився униз з вікна темного замку та побіг у бік свого королівства. Рідкісні перехожі бачили чоловіка, що біжить, але ніхто не міг впізнати в ньому короля Довгоборода. Адже у нього тепер не було бороди.

Вранці охорона замку виявила, що бранець зник, і побачила мотузку з бороди. Коли король Товору дізнався про втечу Довгобороду, то не засмутився. Він сказав:

- Хто тепер король Довгобород без своєї бороди? Де його сила? Будемо вважати, що всю силу він залишив моєму королівству разом зі своєю обрізаною бородою, - зареготав король Товору.

Але коли військо Товору спробувало захопити королівство Томір, то отримало такий самий сильний опір, як і раніше. А може навіть сильніше!

- Значить, не в бороді сила Томіру, а в самому королі! - закричав король Товору. Він став лаяти охорону за те, що упустили Довгоборода, і наказав схопити його будь-якою ціною.

Але в цей час королю Товору принесли лист. А в ньому було написано:

«Сила і могутність королівства Томір зовсім не через мою бороду, яка скоро знову виросте. А від того, що люди в нашому королівстві дружні, працьовиті, вчаться новому і допомагають один одному. Мої воїни слухаються мене та діють злагоджено. Ось і весь секрет». І підпис: «Король Довгобород».

Файли для завантаження

Цікавий матеріал для вас

Схожі статті

|

Дитяча казка: Мавпяча хвороба

Ходить лісом новина:
Захворіла мавпа!
Ніс болить чи то спина,
Чи то крутить лапа.

Дитяча казка: Чарівна мандрівка

Жив-був мандрівник на ім'я Христофор, який мандрував світом в пошуках чудес. Різні чудеса йому траплялися - і незвичайні споруди, і лазурні моря, і камені, схожі на фігури звірів та людей, та інші різноманітні витвори людей та природи.

Дитяча казка: Снігова подушка

Звірята казкового лісу дуже полюбляли зимові розваги. Особливо їм подобалося кататися на сніговій гірці. Та, на жаль, сніг випадав нечасто – лише коли над лісом пролітала велика снігова хмара. В інший час малі звірята сумували, дивлячись на самотні сніжинки, що падали з неба.

Дитяча казка: Як дружба вилікувала білченя

Казковий ліс вкрило білим пухнастим снігом. Більше за всіх раділи цьому маленькі звірята. Зранку до вечора вони каталися на санчатах та лижах, грали в сніжки, ліпили снігових баб та навіть купалися в снігу. Цього дня директор лісової школи Лис Лисович навіть дозволив звірятам не ходити до школи.