Згодом інші королівства зрозуміли, що не потрібно воювати з Томіром, а потрібно дружити з його мешканцями, обмінюватися товарами та ділитися знаннями. Але ось королю королівства Товор могутність Томіру не давало спокою. Одного разу він підіслав до Томіру двох своїх міцних воїнів. Вони переодяглися у торговців, проникли до палацу Довгоборода й викрали його.
Воїни Товору відвезли короля Довгоборода в своє королівство та посадили до старого замку, в кімнату під самим дахом.
- Ну що ж, Довгобород! - сказав королю Томіру король Товору. - Тепер ти будеш жити тут, і твоя борода зробить могутнім моє королівство. Ну ж-бо, розповідай, як ти це робиш? Може, ти віддаєш накази своїй бороді? А може, мені потрібно відрізати твою бороду і забрати її собі, і тоді вона буде виконувати мої накази?
Король довгобородий посміхнувся у відповідь і сказав:
- Це секрет, який тобі самому ніколи не розгадати.
Король Товору розлютився:
- Тоді сиди тут один в темряві! Або, може, твоя чарівна борода тебе врятує? - зло засміявся він. - Ось подивимося, як твої воїни впораються з моїм військом без тебе!
Король Товору грюкнув дверима, замкнув Довгоборода на ключ і пішов. Він був упевнений, що без свого короля з його бородою королівство Томір впаде під напором ворожих військ.
А король Довгобород, тим часом, дістав ножик з таємної кишені та акуратно відрізав свою бороду. Він зв’язав з неї мотузку. Борода була такою довгою, що мотузка вийшла довгою і міцною. З цієї мотузки вночі Довгобород спустився униз з вікна темного замку та побіг у бік свого королівства. Рідкісні перехожі бачили чоловіка, що біжить, але ніхто не міг впізнати в ньому короля Довгоборода. Адже у нього тепер не було бороди.
Вранці охорона замку виявила, що бранець зник, і побачила мотузку з бороди. Коли король Товору дізнався про втечу Довгобороду, то не засмутився. Він сказав:
- Хто тепер король Довгобород без своєї бороди? Де його сила? Будемо вважати, що всю силу він залишив моєму королівству разом зі своєю обрізаною бородою, - зареготав король Товору.
Але коли військо Товору спробувало захопити королівство Томір, то отримало такий самий сильний опір, як і раніше. А може навіть сильніше!
- Значить, не в бороді сила Томіру, а в самому королі! - закричав король Товору. Він став лаяти охорону за те, що упустили Довгоборода, і наказав схопити його будь-якою ціною.
Але в цей час королю Товору принесли лист. А в ньому було написано:
«Сила і могутність королівства Томір зовсім не через мою бороду, яка скоро знову виросте. А від того, що люди в нашому королівстві дружні, працьовиті, вчаться новому і допомагають один одному. Мої воїни слухаються мене та діють злагоджено. Ось і весь секрет». І підпис: «Король Довгобород».
