Календар вагітності та розвитку дитини

Новонароджений по місяцях

Дитяче оповідання: Несхожі близнючки

Дитяче оповідання: Несхожі близнючки
 

Жили-були дві сестри-близнючки, Лія та Мія. Дівчатка були схожими між собою, як дві краплі води. Лише батьки розрізняли їх з першого погляду, а всім іншим потрібен був час, щоб розібратися, хто з дівчат Лія, а хто Мія. А ось за характерами Лія та Мія були зовсім різні.

Інші діти більше хотіли дружити з Лією, аніж з Мією. Продавчиня в кондитерському магазині завжди більше спілкувалася з Лією. Навіть в команду на спортивних змаганнях в школі запросили Лію, а не Мію.

І хоча Лія завжди залучала Мію до ігор з іншими дітьми та з гордістю розповідала всім, яка красуня та розумниця її сестричка, але Мія все одно ображалася та заздрила Лії. Мія не розуміла, в чому справа – адже вони з сестрою такі схожі! Вона навіть почалася вдягатися точнісінько так само, як її сестра, робила таку ж зачіску, як в Лії, але нічого не допомагало.

Якось Мія запитала у друзів Лії:

- Чому ви хочете гратися з Лією, а зі мною – ні? Адже ми з сестрою схожі, як дві краплі води. Діти відповіли:

- Та де ж ви схожі? Лія дружня, весела, вміє дослухатися до думки інших та дотримується правил гри. А ти, Мія, хоча й красива, хороша дівчинка, але завжди хочеш, щоб все було по-твоєму. А коли програєш, то звинувачуєш у цьому кого завгодно, але не себе. Та ще кричиш на нас – добре, хоч не б’єшся.

Послухала їх Мія та подумала, що й, дійсно, вона була не дуже добрим другом. Адже друзі знаходять спільну мову, поважають та підтримують один одного, а не ображають та сперечаються через дрібниці. Вона вирішила, що більше не буде так себе поводити, а ввечері пригостить друзів печивом.

За печивом Мія вирушила до кондитерського магазину. Лія не могла піти з нею, адже тренувалася перед змаганнями.

Мія увійшла до магазину та почала розглядати вітрину. Продавчиня привіталася з нею:

- Доброго дня, Мія.

- Доброго дня, тітонько. А як ви дізналися, що я Мія, а не Лія? Ми ж з сестрою так схожі, а я ще жодного слова не вимовила!

- Тому я і впізнала тебе, що ти нічого не вимовила, - відповіла продавчиня. Адже Лія завжди вітається та посміхається, коли заходить до магазину. А ти зайшла мовчки та похмура.

Мії було складно з цим не погодитися. Вона розповіла, що хоче купити печива, щоб пригостити друзів. Продавчиня похвалила Мію та допомогла їй обрати смачне печиво, корисне для дітей.

Мія повернулася додому, а тим часом з тренування прийшла Лія.

- Ліє, як ти гадаєш, чому тебе взяли до команди, а мене – ні? – запитала Мія у сестри. – Адже ми з тобою бігаємо однаково швидко, і всі вправи я роблю точнісінько, як ти.

- Так, сестричко, у вправах та бігу ми однакові. Але ж, ти часто запізнюєшся на тренування та сперечаєшся з тренером. Пам’ятаєш, я багато разів казала тобі, що так неможна, що це заважає команді, але ж ти мене не слухала.

- Які ж ми з тобою несхожі, хоч і близнючки! – зітхнула Мія.

- Так, несхожі - адже ми з тобою різні дівчинки, хоч і сестри-близнючки! – відповіла Лія. – У всіх людей різні характери: хтось спокійний, а хтось непосидючий; хтось балакучий, а хтось мовчазний. Але, незалежно від зовнішності, люди схожі у бажанні робити добрі справи, хочуть, щоб їх поважали, і вчаться поважати інших.

З того часу Мія більше не намагалася у всьому бути схожою на сестру, а почала поводити себе краще. Від того їй самій ставало радісно і весело.
 

Файли для завантаження

Цікавий матеріал для вас

Схожі статті

|

Дитяча казка: Як дружба перемогла страх

Жив-був у лісі заєць-боягуз, який усього боявся. На відміну від інших зайців, він боявся не лише вовків, лисиць та мисливців, а ще й привидів. Звичайно, жодних привидів у лісі не було, але наш зайчик чомусь вірив в їхнє існування.

Дитяча казка: Зайчина таємниця

Всі звірята ходили в лісову школу, сам тільки зайчик не збирався вчитися. Йому більше подобалося гойдатися на гойдалці й стрибати через ямки. А те, що не знає літер та цифр - не біда! Хитрий зайчик завжди просив кого-небудь в лісовому магазині допомогти йому прочитати назви і порахувати грошенята. А якщо отримував листа, то добрий ведмедик завжди читав зайчику вголос.

Дитяча казка: Чарівні огірочки

Якось ведмедик знайшов у лісі дивне насіннячко. Воно сяяло та переливалося на сонці.

- Що це за чудернацьке насіннячко? Може з нього якась чарівна рослинка виросте? – запитав ведмедик у мудрої тітоньки сови.

Дитяча казка: Машина часу

Сьогодні у першокласників був незвичайний урок. Він проходив в природничому музеї. Більше за всіх уроку раділи двійнята Максим і Софійка. Раніше вони бували в музеї з мамою і татом, їх завжди привертав світ природи. Але так щоб урок в музеї, розповідь про життя динозаврів, древніх людей і тварин - таке було вперше!