Календар вагітності та розвитку дитини

Новонароджений по місяцях

Дитяче оповідання: Несхожі близнючки

Дитяче оповідання: Несхожі близнючки
 

Жили-були дві сестри-близнючки, Лія та Мія. Дівчатка були схожими між собою, як дві краплі води. Лише батьки розрізняли їх з першого погляду, а всім іншим потрібен був час, щоб розібратися, хто з дівчат Лія, а хто Мія. А ось за характерами Лія та Мія були зовсім різні.

Інші діти більше хотіли дружити з Лією, аніж з Мією. Продавчиня в кондитерському магазині завжди більше спілкувалася з Лією. Навіть в команду на спортивних змаганнях в школі запросили Лію, а не Мію.

І хоча Лія завжди залучала Мію до ігор з іншими дітьми та з гордістю розповідала всім, яка красуня та розумниця її сестричка, але Мія все одно ображалася та заздрила Лії. Мія не розуміла, в чому справа – адже вони з сестрою такі схожі! Вона навіть почалася вдягатися точнісінько так само, як її сестра, робила таку ж зачіску, як в Лії, але нічого не допомагало.

Якось Мія запитала у друзів Лії:

- Чому ви хочете гратися з Лією, а зі мною – ні? Адже ми з сестрою схожі, як дві краплі води. Діти відповіли:

- Та де ж ви схожі? Лія дружня, весела, вміє дослухатися до думки інших та дотримується правил гри. А ти, Мія, хоча й красива, хороша дівчинка, але завжди хочеш, щоб все було по-твоєму. А коли програєш, то звинувачуєш у цьому кого завгодно, але не себе. Та ще кричиш на нас – добре, хоч не б’єшся.

Послухала їх Мія та подумала, що й, дійсно, вона була не дуже добрим другом. Адже друзі знаходять спільну мову, поважають та підтримують один одного, а не ображають та сперечаються через дрібниці. Вона вирішила, що більше не буде так себе поводити, а ввечері пригостить друзів печивом.

За печивом Мія вирушила до кондитерського магазину. Лія не могла піти з нею, адже тренувалася перед змаганнями.

Мія увійшла до магазину та почала розглядати вітрину. Продавчиня привіталася з нею:

- Доброго дня, Мія.

- Доброго дня, тітонько. А як ви дізналися, що я Мія, а не Лія? Ми ж з сестрою так схожі, а я ще жодного слова не вимовила!

- Тому я і впізнала тебе, що ти нічого не вимовила, - відповіла продавчиня. Адже Лія завжди вітається та посміхається, коли заходить до магазину. А ти зайшла мовчки та похмура.

Мії було складно з цим не погодитися. Вона розповіла, що хоче купити печива, щоб пригостити друзів. Продавчиня похвалила Мію та допомогла їй обрати смачне печиво, корисне для дітей.

Мія повернулася додому, а тим часом з тренування прийшла Лія.

- Ліє, як ти гадаєш, чому тебе взяли до команди, а мене – ні? – запитала Мія у сестри. – Адже ми з тобою бігаємо однаково швидко, і всі вправи я роблю точнісінько, як ти.

- Так, сестричко, у вправах та бігу ми однакові. Але ж, ти часто запізнюєшся на тренування та сперечаєшся з тренером. Пам’ятаєш, я багато разів казала тобі, що так неможна, що це заважає команді, але ж ти мене не слухала.

- Які ж ми з тобою несхожі, хоч і близнючки! – зітхнула Мія.

- Так, несхожі - адже ми з тобою різні дівчинки, хоч і сестри-близнючки! – відповіла Лія. – У всіх людей різні характери: хтось спокійний, а хтось непосидючий; хтось балакучий, а хтось мовчазний. Але, незалежно від зовнішності, люди схожі у бажанні робити добрі справи, хочуть, щоб їх поважали, і вчаться поважати інших.

З того часу Мія більше не намагалася у всьому бути схожою на сестру, а почала поводити себе краще. Від того їй самій ставало радісно і весело.
 

Файли для завантаження

Цікавий матеріал для вас

Схожі статті

|

Дитяча казка: Іграшкове свято

На балконі, у великій коробці, жили-були старі іграшки. Тут були й ляльки, і машинки, і конструктор, і фігурки звіряток, і багато м’яких іграшок. Колись цими іграшками залюбки гралися двійнята Ліза та Андрійко. Та дітки вже підросли, ходили до школи, тому іграшки сумували на балконі.

Дитяча казка: Рахувала мама кішка

Рахувала мама кішка
Неслухняних кошенят.
Перше з них залізло в діжку,
Видно пару оченят.

Дитяча казка: Снігові колобки

Жила-була у лісі родина Колобків – тато Колобок, мама Колобуня та синочок Колобочок. Якось взимку, коли випав сніг, пішли вони кататися на санчатах. Веселою та радісною була їхня прогулянка, аж поки не побачила Колобків Лисиця.

Дитяча казка: Снігова парасолька

Жив-був на небі злий Вітерець-морозець. Дивився він на землю, і дуже йому не подобалося, коли люди гуляють на вулиці та радіють гарній погоді. Тому Вітерець-морозець дмухав на землю холодним повітрям, щоб люди сиділи по своїх домівках.