Календар вагітності та розвитку дитини

Новонароджений по місяцях

Дитяча казка: Мишеня Шуршеня

Дитяча казка: Мишеня Шуршеня
 

Жило-було маленьке мишеня на ім'я Шуршеня. Воно було розумненьким, красивим і добрим, але іноді неслухняним. Наприклад, йому подобалося тікати від мами мишки під час прогулянки. Мама мишка вчила Шуршеня, що на вулиці потрібно бути уважним, перебувати поруч з мамою або так, щоб мама його бачила. Інакше можна потрапити під машину, або спіткнутися і розбити собі ніс, або зачепитися хвостиком.

Але мишеня Шуршеня не дуже й прислухалося до маминих слів. Йому здавалося, що це так весело - тікати від мами, світ за очі. «Мама все одно мене наздожене та буде поруч», думало мишеня і відчувало себе в безпеці.

Одного разу на прогулянці мишеня Шуршеня, як це часто буває, знову втекло від мами мишки. Воно бігло, обертаючись, щоб переконатися, що мама кличе його і біжить за ним, і не помітило, як впало у глибоку яму. А в цей час на шляху у мами мишки, яка бігла за синочком, з’явився величезний кіт.

«Привіт, мишко, я тебе з'їм», - сказав кіт мамі мишці. Мама мишка, звичайно, злякалася кота. Але ще більше вона злякалася, що в цей час з мишеням Шуршеням може щось трапитися. Адже вона вже не бачила його і не знала, куди воно могло подітися.

Щоб відволікти кота, мама мишка голосно запищала: «Дивись, до нас біжать дві великі собаки!». Поки кіт крутив головою, мама мишка побігла вперед - подалі від кота, на пошуки свого Шуршенятка. Але її синочка не було видно.

Шуршеня сиділо в ямі та плакало. «Як же я звідси виберуся? Де ж моя мама? », - думало перелякане мишеня Шуршеня.

На щастя, кіт на щось відволікся і більше не гнався за мамою мишкою, але вона все ще не могла знайти свого мишеняти. Вона кликала його: «Пі-пі-пі, Шуршеня». Але через шум вулиці Шуршеня не чуло голосу мами. Воно як могло, голосно пищало в ямі, але мама не чула його. І тільки коли настав вечір, люди та тварини пішли спати, машини роз'їхалися по домівках, і шум вулиці затих - тільки тоді мишеня і мама почули голоси один одного.

Побачивши Шуршеня в ямі, мама мишка попросила знайому ворону дістати звідти мишеняти. І ось, мама мишка і мишеня Шуршеня знову разом.

«Ти мене дуже налякав, синку», - сказала йому мама. «Добре, що все закінчилося так, а могло бути і гірше!». З того часу мишеня Шуршеня більше не тікає від мами. А якщо від кого й тікає, то тільки від котів.
>

Файли для завантаження

Цікавий матеріал для вас

Схожі статті

|

Дитяча казка: Сніговий колобок

Одного зимового ранку діти у дворі ліпили сніговиків. Хлопчики та дівчатка спочатку робили сніжки, потім катали їх у снігу. Маленькі сніжки ставали великими колобками, й діти з’єднували їх. Так з’являлися сніговички.

Дитяча казка: Як сорока й ворона кашу варили

Якось вранці сорока та ворона варили своїм дітям кашу. А щоб було веселіше, вони весь час теревенили одна з одною. І, певно, ці теревені були такі цікаві, що сорока з вороною геть забули про кашу. А каші захотілося краще почути, про що ж балакають хазяйки, щ аж про неї забули.

Дитяча казка: Чарівний ліхтарик

У хлопчика Тимура був улюблений маленький песик на ім’я Бака. Якось ввечері Тимур пішов з Бакою гуляти до парку. У малого Баки не було нашийника, і Тимур всю дорогу не випускав песика з поля зору. Та раптом Бака побачив білку, що зіскочила з дерева, та з шаленою швидкістю зірвався з місця. Адже він хоч ще і цуценя, але мисливської породи.

Дитяча казка: Пригоди вареника

Одна бабуся вирішила провідати свого онука. Вона наліпила вареників з м’ясом на гостинець, склала їх у судок, а потім у сумку, та й пішла.