Календар вагітності та розвитку дитини

Новонароджений по місяцях

Дитяча казка: Жабка, яка надто багато думала

Дитяча казка: Жабка, яка надто багато думала
 

Жила собі у річці жабка. Якось вона зробила собі перуку з водоростей. Дивиться на своє відображення у воді і думає: «Яка ж я красива! Ні у кого такої зачіски немає».

Вистрибнула жабка у своїй перуці на берег – похизуватися. Раптом чує: чайка в небі сміється. «То, мабуть, вона над моєю зачіскою сміється», - подумала жабка. – «Мабуть, таки, некрасива в мене перука».

Засмутилася жабка, але зняла свою перуку. Не хотілося їй, щоб над нею насміхалися. Сумно стало жабці розлучатися з новою зачіскою. Щоб відволіктися від сумних думок, жабка вирішила пообідати. Тільки-но вона висунула язика, щоб упіймати мошок собі на обід, як почула гавкіт собаки десь в кущах. – «Мабуть, то на мене собака лається, що я їм, а з нею не ділюся».

Від цієї думки жабці аж їсти перехотілося. Сіла вона та дивиться у річку – думає, що їй далі робити. Аж ось побачила жабка у воді якусь рибу. Риба подивилася на жабку великими очима, відкрила рота, потім закрила та попливла далі, нічого не сказавши.

«Ось, рибка не схотіла зі мною розмовляти, навіть не привіталася. Мабуть, у мене такий жалюгідний вигляд, що рибці залишалося сумно на мене дивитися», - подумала жабка.

Від цих думок жабці стало так сумно, що вона заплакала. Жабка плакала так довго, що від її сліз навіть річка почала з берегів виходити.

Коли жабці набридло плакати, то вона раптом зрозуміла, якою нерозумною була. Жабка згадала, що голос чайки іноді схожий на сміх. Насправді вона не сміється, а просто так розмовляє з іншими птахами. А потім жабка згадала, що собаки не їдять мошок, і в них є багато інших приводів погавкати, аніж через жаб’ячий обід. А ще жабка згадала, що риби не розмовляють вголос, тому рибка, що пливла повз неї, аж ніяк не могла передати їй свої привітання. А потім жабка вирішила, що нічого поганого не зробила, щоб стидатися того, що про неї подумають інші.

«Це ж треба було навигадувати те, чого немає!», - дивувалася сама собі жаба. – «Замість того, щоб вигадувати якісь нісенітниці, краще піду похизуюся своєю новою зачіскою», - вирішила жабка та одягла на голову свою перуку з водоростей.

Файли для завантаження

Цікавий матеріал для вас

Схожі статті

|

Дитяча казка: Мишка та цукерка

Одного ранку мишаче місто облетіла чудова новина: привезли шоколадні цукерки! Їх роздаватимуть усім охочим мишенятам і у великому, і у маленькому магазині, і навіть в кіоску. А бажаючих, звичайно, багато. Хто ж відмовиться від шоколадних цукерок?

Дитяча казка: Подорож чобітків

У хлопчика Михайлика були гумові чобітки - сині, з корабликами. Він радісно стрибав у них по калюжах, а вони захищали його ноги від вогкості і бруду. Але ось біда: Мишко не любив мити свої чоботи, а залишав їх брудними в коридорі. За це чобітки на нього ображалися.

Дитяча казка: Жадібний фермер

Жив-був фермер. Був він, загалом, непоганою людиною та хорошим господарем, але занадто вже жадібною. Навіть ваги собі спеціальні купив для точного зважування, щоб зайвого грама огірків або ягід випадково нікому не покласти. Кожну копієчку рахував, хоча був далеко не бідною людиною.

Дитяча казка: Друзі з Четирилапівки

У казковому селі Чотирилапівка жили коти, собаки та миші. Жили вони не дуже дружно, а точніше сказати - зовсім не дружно. Миші боялися котів. Собаки і коти не любили один одного, так і хотіли покусатися і подряпатися. А ще собаки недолюблювали мишей і частіше оминали їх стороною. Ось таким було життя в Чотирилапівці, поки не сталася одна подія.