Календар вагітності та розвитку дитини

Новонароджений по місяцях

Дитяча казка: Жабка, яка надто багато думала

Дитяча казка: Жабка, яка надто багато думала
 

Жила собі у річці жабка. Якось вона зробила собі перуку з водоростей. Дивиться на своє відображення у воді і думає: «Яка ж я красива! Ні у кого такої зачіски немає».

Вистрибнула жабка у своїй перуці на берег – похизуватися. Раптом чує: чайка в небі сміється. «То, мабуть, вона над моєю зачіскою сміється», - подумала жабка. – «Мабуть, таки, некрасива в мене перука».

Засмутилася жабка, але зняла свою перуку. Не хотілося їй, щоб над нею насміхалися. Сумно стало жабці розлучатися з новою зачіскою. Щоб відволіктися від сумних думок, жабка вирішила пообідати. Тільки-но вона висунула язика, щоб упіймати мошок собі на обід, як почула гавкіт собаки десь в кущах. – «Мабуть, то на мене собака лається, що я їм, а з нею не ділюся».

Від цієї думки жабці аж їсти перехотілося. Сіла вона та дивиться у річку – думає, що їй далі робити. Аж ось побачила жабка у воді якусь рибу. Риба подивилася на жабку великими очима, відкрила рота, потім закрила та попливла далі, нічого не сказавши.

«Ось, рибка не схотіла зі мною розмовляти, навіть не привіталася. Мабуть, у мене такий жалюгідний вигляд, що рибці залишалося сумно на мене дивитися», - подумала жабка.

Від цих думок жабці стало так сумно, що вона заплакала. Жабка плакала так довго, що від її сліз навіть річка почала з берегів виходити.

Коли жабці набридло плакати, то вона раптом зрозуміла, якою нерозумною була. Жабка згадала, що голос чайки іноді схожий на сміх. Насправді вона не сміється, а просто так розмовляє з іншими птахами. А потім жабка згадала, що собаки не їдять мошок, і в них є багато інших приводів погавкати, аніж через жаб’ячий обід. А ще жабка згадала, що риби не розмовляють вголос, тому рибка, що пливла повз неї, аж ніяк не могла передати їй свої привітання. А потім жабка вирішила, що нічого поганого не зробила, щоб стидатися того, що про неї подумають інші.

«Це ж треба було навигадувати те, чого немає!», - дивувалася сама собі жаба. – «Замість того, щоб вигадувати якісь нісенітниці, краще піду похизуюся своєю новою зачіскою», - вирішила жабка та одягла на голову свою перуку з водоростей.
>

Файли для завантаження

Цікавий матеріал для вас

Схожі статті

|

Дитяча казка: Мавпи-футболістки

Якось дві мавпи знайшли у кущах футбольний м’яч. Спочатку вони довго сперечалися, яка з них перша його побачила, потім гралися удвох. Врешті, мавпам набридло грати, і одна з них запропонувала влаштувати в африканському лісі футбольний матч.

Дитяча казка: Бабайко

Далеко у старому темному лісі жив-був Бабайко. Його домівка була так глибоко у лісі, що за все своє життя Бабайко бачив людей лише декілька разів. Навіть вовки та дикі кабани рідко заходили до нього. Якось Бабайці стало сумно самому, а ще дуже захотілося стати відомим. Він не вигадав нічого кращого, ніж піти до людей та налякати їх.

Дитяча казка: Казкова подушка

У магазині на полиці жили-були подушки. Одні великі, інші зовсім маленькі, одні білі, інші з малюнками. Одні м’якіші, інші більш пружні. Подушки були різними, але кожна по-своєму гарна. Коли якусь подушку купували, на її місце приносили нову, і вони разом чекали на своїх покупців. Однак жила серед подушок одна така, яку довго ніхто не купував.

Дитяча казка: Павучок та равлик

Якось біля озера павучок побачив равлика та вирішив з ним познайомитись.

- Привіт, равлику, - сказав павучок. – Куди йдеш?

- Просто так, гуляю лісом, - відповів равлик.

- А можна й я з тобою просто так погуляю лісом? - запитав павучок.

- Ну, погуляй. Тільки ми, равлики, пересуваємося повільно. А я за характером не дуже балакучий. Боюся, тобі зі мною буде нецікаво.