Календар вагітності та розвитку дитини

Новонароджений по місяцях

Дитяча казка: Жабка, яка надто багато думала

Дитяча казка: Жабка, яка надто багато думала
 

Жила собі у річці жабка. Якось вона зробила собі перуку з водоростей. Дивиться на своє відображення у воді і думає: «Яка ж я красива! Ні у кого такої зачіски немає».

Вистрибнула жабка у своїй перуці на берег – похизуватися. Раптом чує: чайка в небі сміється. «То, мабуть, вона над моєю зачіскою сміється», - подумала жабка. – «Мабуть, таки, некрасива в мене перука».

Засмутилася жабка, але зняла свою перуку. Не хотілося їй, щоб над нею насміхалися. Сумно стало жабці розлучатися з новою зачіскою. Щоб відволіктися від сумних думок, жабка вирішила пообідати. Тільки-но вона висунула язика, щоб упіймати мошок собі на обід, як почула гавкіт собаки десь в кущах. – «Мабуть, то на мене собака лається, що я їм, а з нею не ділюся».

Від цієї думки жабці аж їсти перехотілося. Сіла вона та дивиться у річку – думає, що їй далі робити. Аж ось побачила жабка у воді якусь рибу. Риба подивилася на жабку великими очима, відкрила рота, потім закрила та попливла далі, нічого не сказавши.

«Ось, рибка не схотіла зі мною розмовляти, навіть не привіталася. Мабуть, у мене такий жалюгідний вигляд, що рибці залишалося сумно на мене дивитися», - подумала жабка.

Від цих думок жабці стало так сумно, що вона заплакала. Жабка плакала так довго, що від її сліз навіть річка почала з берегів виходити.

Коли жабці набридло плакати, то вона раптом зрозуміла, якою нерозумною була. Жабка згадала, що голос чайки іноді схожий на сміх. Насправді вона не сміється, а просто так розмовляє з іншими птахами. А потім жабка згадала, що собаки не їдять мошок, і в них є багато інших приводів погавкати, аніж через жаб’ячий обід. А ще жабка згадала, що риби не розмовляють вголос, тому рибка, що пливла повз неї, аж ніяк не могла передати їй свої привітання. А потім жабка вирішила, що нічого поганого не зробила, щоб стидатися того, що про неї подумають інші.

«Це ж треба було навигадувати те, чого немає!», - дивувалася сама собі жаба. – «Замість того, щоб вигадувати якісь нісенітниці, краще піду похизуюся своєю новою зачіскою», - вирішила жабка та одягла на голову свою перуку з водоростей.

Файли для завантаження

Цікавий матеріал для вас

Схожі статті

|

Дитяча казка: Мавпяча хвороба

Ходить лісом новина:
Захворіла мавпа!
Ніс болить чи то спина,
Чи то крутить лапа.

Дитяча казка: Чарівна мандрівка

Жив-був мандрівник на ім'я Христофор, який мандрував світом в пошуках чудес. Різні чудеса йому траплялися - і незвичайні споруди, і лазурні моря, і камені, схожі на фігури звірів та людей, та інші різноманітні витвори людей та природи.

Дитяча казка: Снігова подушка

Звірята казкового лісу дуже полюбляли зимові розваги. Особливо їм подобалося кататися на сніговій гірці. Та, на жаль, сніг випадав нечасто – лише коли над лісом пролітала велика снігова хмара. В інший час малі звірята сумували, дивлячись на самотні сніжинки, що падали з неба.

Дитяча казка: Як дружба вилікувала білченя

Казковий ліс вкрило білим пухнастим снігом. Більше за всіх раділи цьому маленькі звірята. Зранку до вечора вони каталися на санчатах та лижах, грали в сніжки, ліпили снігових баб та навіть купалися в снігу. Цього дня директор лісової школи Лис Лисович навіть дозволив звірятам не ходити до школи.