Календар вагітності та розвитку дитини

Новонароджений по місяцях

Дитяча казка: Чому у слона довгий ніс та великі вуха?

Дитяча казка: Чому у слона довгий ніс та великі вуха?
 

Маленька мавпочка взяла погану звичку насміхатися над слоником через його довгий ніс та величезні вуха.

- Мабуть, ти полюбляєш підслуховувати чужі розмови, тому в тебе такі вуха виросли! – глузувала мавпочка. - А ніс чому такий довгий? Може ти так сильно чхнув, що він аж витягнувся?

Слоник не ображався на мавпочку: адже її слова були від неуцтва. Він навіть намагався пояснити мавпі, чому в слонів така зовнішність, але вона втікала кудись, не бажаючи слухати слоника.

Якось слоник йшов африканським лісом та почув гомін та крики неподалік. Він вирушив в бік цих звуків та врешті побачив, що у глибокій ямі сидить його знайома мавпочка і кличе на допомогу.

- Рятуйте, хто-небудь! – верещала заплакана мавпа. – Допоможіть!

Слоник підійшов на самий край ями та простягнув мавпі свій хобот зі словами:

- Тримайся за мене, я тебе витягну.

Налякана мавпа схопилася своїм хвостом за слонячий ніс, мов за гілку та завдяки цьому опинилася наверху, поруч зі слоником.

- Слонику, дякую тобі за порятунок! Я вже давненько сиділа у цій ямі, та ніхто не чув мене. Тепер я розумію, навіщо тобі такі великі вуха: щоб добре чути!

Слоник посміхнувся та відповів мавпі:

- Так, я дійсно маю хороший слух, але розмір моїх вух тут ні до чого. Йдемо, я проведу тебе додому, щоб з тобою більше нічого не трапилося. А дорогою розповім тобі про свої вуха, та й разом про ніс.

Дорогою слоник розповів мавпі, що величезні вуха допомагають йому не перегріватися в спеку. «Мої вуха – немов справжні кондиціонери. Я махаю ними, а моє тіло охолоджується», - пояснив слон мавпі.

- А хобот в тебе ну просто як справжня міцна рука! – захоплено додала мавпочка.

- Так, тут ти права, - відповів слоник. – Мій хобот є для мене не лише носом, але й рукою. Завдяки йому я беру їжу та кладу до рота, набираю у нього воду, щоб пити або купатися. А ще мій хобот одночасно й сильний, і лагідний. Наприклад, я можу піднімати ним важкі вантажі, а можу й підняти з землі яйце, не пошкодивши шкарлупку. В разі небезпеки хобот стає моєю зброєю. А якщо мені в око потрапить якась смітинка, я її дістану своїм хоботом. Таким мене створила природа.

Мавпа з цікавістю слухала розповідь слона. Вона зізналася, що тепер їй соромно за те, що дражнила його.
>

Файли для завантаження

Цікавий матеріал для вас

Схожі статті

|

Дитяча казка: Сніговий колобок

Одного зимового ранку діти у дворі ліпили сніговиків. Хлопчики та дівчатка спочатку робили сніжки, потім катали їх у снігу. Маленькі сніжки ставали великими колобками, й діти з’єднували їх. Так з’являлися сніговички.

Дитяча казка: Як сорока й ворона кашу варили

Якось вранці сорока та ворона варили своїм дітям кашу. А щоб було веселіше, вони весь час теревенили одна з одною. І, певно, ці теревені були такі цікаві, що сорока з вороною геть забули про кашу. А каші захотілося краще почути, про що ж балакають хазяйки, щ аж про неї забули.

Дитяча казка: Чарівний ліхтарик

У хлопчика Тимура був улюблений маленький песик на ім’я Бака. Якось ввечері Тимур пішов з Бакою гуляти до парку. У малого Баки не було нашийника, і Тимур всю дорогу не випускав песика з поля зору. Та раптом Бака побачив білку, що зіскочила з дерева, та з шаленою швидкістю зірвався з місця. Адже він хоч ще і цуценя, але мисливської породи.

Дитяча казка: Пригоди вареника

Одна бабуся вирішила провідати свого онука. Вона наліпила вареників з м’ясом на гостинець, склала їх у судок, а потім у сумку, та й пішла.