Календар вагітності та розвитку дитини

Новонароджений по місяцях

Дитяча казка: Чому у слона довгий ніс та великі вуха?

Дитяча казка: Чому у слона довгий ніс та великі вуха?
 

Маленька мавпочка взяла погану звичку насміхатися над слоником через його довгий ніс та величезні вуха.

- Мабуть, ти полюбляєш підслуховувати чужі розмови, тому в тебе такі вуха виросли! – глузувала мавпочка. - А ніс чому такий довгий? Може ти так сильно чхнув, що він аж витягнувся?

Слоник не ображався на мавпочку: адже її слова були від неуцтва. Він навіть намагався пояснити мавпі, чому в слонів така зовнішність, але вона втікала кудись, не бажаючи слухати слоника.

Якось слоник йшов африканським лісом та почув гомін та крики неподалік. Він вирушив в бік цих звуків та врешті побачив, що у глибокій ямі сидить його знайома мавпочка і кличе на допомогу.

- Рятуйте, хто-небудь! – верещала заплакана мавпа. – Допоможіть!

Слоник підійшов на самий край ями та простягнув мавпі свій хобот зі словами:

- Тримайся за мене, я тебе витягну.

Налякана мавпа схопилася своїм хвостом за слонячий ніс, мов за гілку та завдяки цьому опинилася наверху, поруч зі слоником.

- Слонику, дякую тобі за порятунок! Я вже давненько сиділа у цій ямі, та ніхто не чув мене. Тепер я розумію, навіщо тобі такі великі вуха: щоб добре чути!

Слоник посміхнувся та відповів мавпі:

- Так, я дійсно маю хороший слух, але розмір моїх вух тут ні до чого. Йдемо, я проведу тебе додому, щоб з тобою більше нічого не трапилося. А дорогою розповім тобі про свої вуха, та й разом про ніс.

Дорогою слоник розповів мавпі, що величезні вуха допомагають йому не перегріватися в спеку. «Мої вуха – немов справжні кондиціонери. Я махаю ними, а моє тіло охолоджується», - пояснив слон мавпі.

- А хобот в тебе ну просто як справжня міцна рука! – захоплено додала мавпочка.

- Так, тут ти права, - відповів слоник. – Мій хобот є для мене не лише носом, але й рукою. Завдяки йому я беру їжу та кладу до рота, набираю у нього воду, щоб пити або купатися. А ще мій хобот одночасно й сильний, і лагідний. Наприклад, я можу піднімати ним важкі вантажі, а можу й підняти з землі яйце, не пошкодивши шкарлупку. В разі небезпеки хобот стає моєю зброєю. А якщо мені в око потрапить якась смітинка, я її дістану своїм хоботом. Таким мене створила природа.

Мавпа з цікавістю слухала розповідь слона. Вона зізналася, що тепер їй соромно за те, що дражнила його.

Файли для завантаження

Цікавий матеріал для вас

Схожі статті

|

Дитяча казка: Іграшкове свято

На балконі, у великій коробці, жили-були старі іграшки. Тут були й ляльки, і машинки, і конструктор, і фігурки звіряток, і багато м’яких іграшок. Колись цими іграшками залюбки гралися двійнята Ліза та Андрійко. Та дітки вже підросли, ходили до школи, тому іграшки сумували на балконі.

Дитяча казка: Рахувала мама кішка

Рахувала мама кішка
Неслухняних кошенят.
Перше з них залізло в діжку,
Видно пару оченят.

Дитяча казка: Снігові колобки

Жила-була у лісі родина Колобків – тато Колобок, мама Колобуня та синочок Колобочок. Якось взимку, коли випав сніг, пішли вони кататися на санчатах. Веселою та радісною була їхня прогулянка, аж поки не побачила Колобків Лисиця.

Дитяча казка: Снігова парасолька

Жив-був на небі злий Вітерець-морозець. Дивився він на землю, і дуже йому не подобалося, коли люди гуляють на вулиці та радіють гарній погоді. Тому Вітерець-морозець дмухав на землю холодним повітрям, щоб люди сиділи по своїх домівках.