Календар вагітності та розвитку дитини

Новонароджений по місяцях

Дитяча казка: Як бегемотик слонів рахував

Дитяча казка: Як бегемотик слонів рахував
 

Бегемотик Боня, що жив у зоопарку, цього вечора ніяк не міг заснути. Він довго крутився на своєму місці, закривав та відкривав очі, та сон не приходив до нього. Аж ось Боня згадав: кажуть, щоб скоріше заснути, треба порахувати слоненят.

«От і добре», - подумав бегемотик. Пощастило, що сусідом Боні у зоопарку був слон Бінго. Їхні вольєри знаходились поруч, і вони легко могли бачити один одного.

Слон Бінго також не спав. Він ходив туди-сюди, а тому Боня покликав його.

- Бінго, я не можу заснути. Можна я тебе порахую? – запитав бегемотик у слона.

- Ну, звісно, рахуй, - відповів слон.

- Один, - підрахував бегемотик Боня, закривши очі і сподіваючись, що сон ось-ось прийде. Та сон знов не йшов.

- Мабуть, мене одного мало для твого підрахунку, - сказав слон.

Бегемотик Боня дуже засмутився. Адже в зоопарку більше не було слонів, окрім Бінго, і йому більше не було кого рахувати. Бінго було шкода свого сусіда, і він вигадав, як йому допомогти.

- А давай порахуємо інших слонів – моїх родичів, яких немає поруч зі мною в зоопарку, але які завжди є в моєму серці! – запропонував Бінго.

Бегемотику сподобалася ця ідея, і вони разом з Бінго почали рахувати:

- Один – це я, - сказав слон. – Два – це мій братик Боба, що живе у зоопарку сусіднього міста. Три – це мій друг слон з африканського лісу. Чотири – це слоненятко Бембі, що працює в нашому цирку. П’ять – це мій дядько, слон Джек. Шість …

Не встиг Бінго порахувати шостого слона, як помітив, що бегемотик Боня міцно спить. Слоник і сам пішов спати.

На ранок Боня, що добре відпочив за ніч, дуже дякував своєму сусідові Бінго за допомогу.

- Давай подякуємо і моїм друзям та родичам – слонам, - запропонував Бінго. – Недарма кажуть, що ті, кого ми любимо, можуть допомагати та підтримувати нас навіть тоді, коли їх немає поруч.

Файли для завантаження

Цікавий матеріал для вас

Схожі статті

|

Дитяча казка: Мишка та цукерка

Одного ранку мишаче місто облетіла чудова новина: привезли шоколадні цукерки! Їх роздаватимуть усім охочим мишенятам і у великому, і у маленькому магазині, і навіть в кіоску. А бажаючих, звичайно, багато. Хто ж відмовиться від шоколадних цукерок?

Дитяча казка: Подорож чобітків

У хлопчика Михайлика були гумові чобітки - сині, з корабликами. Він радісно стрибав у них по калюжах, а вони захищали його ноги від вогкості і бруду. Але ось біда: Мишко не любив мити свої чоботи, а залишав їх брудними в коридорі. За це чобітки на нього ображалися.

Дитяча казка: Жадібний фермер

Жив-був фермер. Був він, загалом, непоганою людиною та хорошим господарем, але занадто вже жадібною. Навіть ваги собі спеціальні купив для точного зважування, щоб зайвого грама огірків або ягід випадково нікому не покласти. Кожну копієчку рахував, хоча був далеко не бідною людиною.

Дитяча казка: Друзі з Четирилапівки

У казковому селі Чотирилапівка жили коти, собаки та миші. Жили вони не дуже дружно, а точніше сказати - зовсім не дружно. Миші боялися котів. Собаки і коти не любили один одного, так і хотіли покусатися і подряпатися. А ще собаки недолюблювали мишей і частіше оминали їх стороною. Ось таким було життя в Чотирилапівці, поки не сталася одна подія.