Календар вагітності та розвитку дитини

Новонароджений по місяцях

Дитяча казка: Жаб’яча школа

Дитяча казка: Жаб’яча школа
 

Жила на озері жаба. Якось вона знайшла на березі газету, стрибнула на неї та сидить. Повз пролітала ворона. Вона побачила жабу, що сидить на газеті, та запитала в неї:

- Привіт, жабо. А чому ти усілася на газету?

- Я читаю, - вирішила пожартувати жаба.

- Ти що, читати вмієш? – здивувалася ворона.

- Ну, звісно! – гордо відповіла жаба, радіючи, що ворона повірила їй.

- І що ж там написано? – поцікавилася ворона.

Жаба була гарною фантазеркою, тому відповіла вороні, що в газеті написано про нову дієту.

- Пишуть, скільки комарів можна з’їсти за день, щоб не погладшати. А я слідкую за своєю фігурою. Ось, тепер почну комарів рахувати.

Ворона ледь у озеро не звалилася від здивування:

- То ти й рахувати вмієш?

- Ну, а як же! – посміхнулася жаба, дуже задоволена своїм жартом.

Тут вороні стало соромно, що вона ані читати, ані рахувати не вміє. Раптом, і для неї в газеті щось важливе знайдеться, а вона не дізнається? Засмучена, вона полетіла далі, а згодом вирішила вступити до лісової школи.

Так ворона почала навчатися в школі для звірят та птахів. Дуже скоро вона навчилася і читати, і писати, і рахувати, і ще багато чого корисного дізналася. Наприклад, навчилася бути вдячною тому, хто прийшов на допомогу або дав хорошу пораду. Тому ворона вирішила віддячити жабі, завдяки якій вона стала освіченою і розумною. Вона навіть написала для жаби листівку зі словами вдячності.

Прилетіла ворона на озеро до жаби та каже їй:

- Привіт, жабо. Дякую, що завдяки тобі я навчаюся у лісовій школі і тепер вмію читати та рахувати. Прийми від мене маленький подарунок – листівку.

А жаба уже й забула про той випадок з газетою, і каже вороні:

- Нащо мені твоя листівка? Я ж все одно читати не вмію.

- Як не вмієш? – здивувалася ворона. – А ти ж казала – газету читаєш, вивчаєш дієту про комарів!

Тут вже жаба згадала стару розмову з вороною і пояснила тій, що тоді пожартувала.

Ворона довго сміялася з тієї історії, а потім відповіла:

- Ну й добре! Саме завдяки твоєму жарту я стала навчатися, і тепер знаю багато чого. Тож, листівку подяки ти заслужила за свою жаб’ячу школу. Залиш її – може колись прочитаєш. Ворона полетіла далі, а жаба засумувала. Тепер їй стало сумно, що вона не може прочитати таку гарну листівку.

«Піду і я до школи запишуся», - подумала жаба. Наступного дня жаба вже була новою ученицею в лісовій школі.

Файли для завантаження

Цікавий матеріал для вас

Схожі статті

|

Дитяча казка: Надзвичайний Жако

Одного дня у міському парку з’явився дивний птах. Сірий, але не голуб. З великим дзьобом, та не ворон. З червоним хвостом, однак не півень.

Дитяча казка: Пригоди Мурашки

Мурашка повернувся додому пізніше за всіх, коли вже майже усі його сусіди полягали спати в мурашнику.

- Ти де був? - суворо запитав його мураха-сторож. – Ми за тебе хвилювалися.

Дитяча казка: Олівець-забіяка

В коробці з олівцями жив чорний олівець-забіяка. Часом він робив усілякі капості, наприклад, малював чорні плями на чужих малюнках. Або навмисно дряпав папір своїм гострим носом.

Дитяча казка: Пригоди Малюванчика у шкільному портфелі

У першокласниці Кіри було завдання написати в прописах слово «хлопчик». Однак Кіру того дня вкусила невидима, але настирна казкова мушка-лінивка. І замість того, щоб написати, дівчинка намалювала в зошиті хлопчика: голова – це коло, тулуб – це овал. Ручки та ніжки – чотири відрізки. Крючечки на голові – то волосся, ну і, звичайно, очі, ніс та ротик.