Календар вагітності та розвитку дитини

Новонароджений по місяцях

Дитяча казка: Павучок та равлик

Дитяча казка: Павучок та равлик
 

Якось біля озера павучок побачив равлика та вирішив з ним познайомитись.

- Привіт, равлику, - сказав павучок. – Куди йдеш?

- Просто так, гуляю лісом, - відповів равлик.

- А можна й я з тобою просто так погуляю лісом? - запитав павучок.

- Ну, погуляй. Тільки ми, равлики, пересуваємося повільно. А я за характером не дуже балакучий. Боюся, тобі зі мною буде нецікаво.

Павучок ніби не звернув уваги на ці слова та вже бігав туди-сюди навколо равлика і розповідав йому якісь історії. Равлик майже завжди мовчав, часом киваючи головою у відповідь. А павучок, знай собі, бубонів без втоми: про те, що він сьогодні їв, про те, що бачив і що чув. Адже йому так хотілося мати друга, а він зовсім не знав, про що треба розмовляти з равликами.

Так йшли вони разом, павучок та равлик, аж поки сонце не почало сідати.

- Равлику, нам час додому – вечоріє, - сказав павучок.

- Так, час додому, спати, - відповів равлик та зупинився.

- Йдемо, поки не стемніло! – закликав його павучок.

- А я вже прийшов, - сказав равлик. – Хіба ти не знаєш, що у нас, равликів, дім завжди з нами. Ось він – панцир, - показав равлик собі на спину, - він і є моїм домом.

Павучок колись чув, що равлики живуть у своїх панцирах, але чомусь про це забув.

- А я? – запитав у розпачі павучок.

- А ти вертайся до себе додому, на своє павутиння, - пояснив равлик.

- Хіба ти не підеш зі мною? Ми ж з тобою друзі! – закликав павучок равлика. Павучок раптом зрозумів, що не знайде дороги назад.

Втім, равлик вимушений був розчарувати павучка:

- Вибач, малий, але чому ти вирішив, що я збирався вертатися разом з тобою? І з чого взяв, що ми з тобою друзі? Ти захотів йти зі мною поруч, а я був не проти – ось і все.

Тут павучок розплакався та розповів равлику про те, що хотів мати друга. І про те, що сподівався на нього, а тому не запам’ятав дорогу.

Равлику стало дуже шкода павучка. Він не збирався дружити з павучком, але був доброю і порядною істотою. І тому, хоча равлик вже стомився та хотів спати, однак, провів павучка назад додому. А дорогою, зазвичай мовчазний равлик, пояснив павучку, що завжди треба думати про наслідки того, що ми робимо. Неможна втрачати власного розуму й довіряти першому, кого зустрінеш.

- Якби на моєму місці був хтось інший, то він міг би залишити тебе самого посеред лісу, - сказав павучку равлик. – Тому ти маєш знати, куди йдеш, і як повернутися назад. Інакше заблукаєш.

Равлик привів павучка додому та улігся спати у своєму панцирі. А павучок дуже скоро знайшов собі справжнього друга жука. Їм завжди було про що поговорити і було цікаво один з одним. І хоча павучку було шкода, що равлик не став його другом, але він завжди пам’ятав про нього і його поради.

Файли для завантаження

Цікавий матеріал для вас

Схожі статті

|

Дитяча казка: Школа маленьких чарівників

Далеко-далеко в незвичайному лісі працювала Школа маленьких чарівників. Її учнями були феї та гноми, які навчалися творити маленькі корисні дива.

Дитяча казка: Кулька-сміхотулька

Одного разу з подарункового магазину втекла повітряна кулька - помаранчева з намальованими зеленими зірочками. На справді, вона це зробила ненавмисно – так вийшло.

Дитяча казка: Смачненький букварик

Наближалася осінь, і маленькі звірятка збиралися до школи. Вони складали в свої рюкзачки підручники, зошити, ручки та інше шкільне приладдя. Збиралася до школи й маленька мишка Муся. Щоправда, в неї поки не було шкільного рюкзка, проте, був рюкзачок для іграшок.

Дитяча казка: Пригода в іграшковій країні

Маленький Юра довго грався зі своїми іграшками. Він, як завжди, розкидав їх по кімнаті. Нарешті, хлопчик втомився і приліг на диван відпочити. Раптом він почув, як хтось з ним розмовляє: