Дитяча казка: Як сорока й ворона кашу варили

Та з дна каструлі каші було погано чути, і вона почала підійматися все вище і вище до країв каструлі. Діставшись країв, каша та заслухалася розмовою сороки та ворони, що почала випадати з каструлі.

- Ой-ой-ой, тримайте мене, - голосила каша. Та сорока з вороною її не чули, а надто були зайняті балачками.

Лише коли каша звалилася хазяйкам під ноги, на підлогу, вони помітили її. Сорока з вороною почали ойкати та голосити. Вони кинулися витирати кашу з підлоги, жаліючись, що тепер їм доведеться варити нову, бо діти залишаться негодовані.

- Як це могло статися, що наша каша втекла? – запитала сорока.

- Навіть не уявляю! – дивувалася ворона.

А каша, що лежала на підлозі, відповіла їм:

- Тому що треба завжди уважно та відповідально ставитися до справи, яку робите. Чи то кашу варити, чи то гніздо будувати. А ви за балачками забули про справу.

На жаль, сорока й ворона не почули цих слів. Втім, наступного разу вони були вже уважними і слідкували за кашею. Вона вийшла доброю і нікуди не втекла.