Календар вагітності та розвитку дитини

Новонароджений по місяцях

Дитяча казка: Кошлате диво

Дитяча казка: Кошлате диво
 

Хлопчик Іллюша давно мріяв про собаку. Він просив батьків подарувати йому песика, та мама з татом щоразу відповідали: «Буде в тебе песик, як прийде час».

Декілька років поспіль Іллюша писав листа Діду Морозу з проханням про омріяного песика. Та щороку зранку Нового року хлопчик знаходив під ялинкою інші подарунки. Вони були гарними, але то був не собака.

Цього разу напередодні новорічних свят Іллюша знову написав листа Діду Морозу.

- Все одно, марно! – перечитавши свого листа, сказав хлопчик. Він зітхнув та вирішив, що більше не буде відправляти його. Втім, викидати листа було шкода. Тому Іллюша запхнув лист у кишеню куртки та побіг на вулицю ліпити сніговика. «Нехай лежить на згадку про мою мрію», - подумав хлопчик.

В перший день нового року Іллюша знову очікував знайти під ялинкою цікаву іграшку, хоча в нього все ще була надія почути з-під ялинки веселий гавкіт цуценяти.

Та ні, песика під новорічною ялинкою знову не було. А замість очікуваної великої коробки з іграшкою Іллюша знайшов там маленький пакунок.

- Що це? Поводок? І якийсь лист, - здивовано сказав хлопчик, відкривши пакунок.

В листі було написано: «Доброго ранку, Іллюшо. Щойно під ялинкою ти знайшов подарунок для твого подарунку. А твій подарунок чекає на тебе на вулиці. Ти отримаєш його від моїх помічників. Дід Мороз».

Іллюша – кмітливий хлопчик, і одразу зрозумів, що десь на вулиці на нього чекає песик. Але де ж шукати помічників Діда Мороза?

- Мамо, тато! – захоплено закричав Іллюша. – Я отримав листа від Діда Мороза. Мені треба швидше йти на вулицю – шукати його помічників! Ви мені допоможете?

- Звичайно, - відповіли батьки.

Збираючись на вулицю, Іллюша запитував: «А де ми знайдемо помічників Діда Мороза? А що, як я їх не впізнаю?» Та батьки заспокоювали сина та запевняли, що він все зрозуміє.

Вийшовши у двір, Іллюша звернув увагу на сніговика, який вони два дні тому ліпили з друзями. Він зберігся, і, здається, став навіть ще охайнішим. Поруч зі сніговиком стояв юнак у смішному синьому ковпаку з зображенням сніжинок та в такому ж піджаку. В руках хлопець тримав маленького цуцика.

Іллюша підійшов ближче, щоб роздивитися. «А може, цей юнак та сніговик і є помічниками Діда Мороза?» - промайнуло передчуття.

- Доброго ранку, Іллюшо. Вітаємо з Новим роком! – сказав хлопець в синьо-сніжинковому вбранні. Бачу, ти нас впізнав. А ось і твій подарунок. Хлопець передав Іллюші на руки малого цуцика. Він був справжнім кошлатим дивом.

- Дякую! Дякую! Це найкращий подарунок, про який я так довго мріяв! – закричав радісно хлопчик. – Але ж цього року я так і не відправив листа Діду Морозу, звідки ж він дізнався про моє бажання?

- Здається, ти поклав листа до кишені куртки? Подивись, він і досі там? – запитав юнак-помічник Діда Мороза.

Ілля помацав кармани.

- Ні, немає…

Юнак посміхнувся та відповів:

- Пам’ятаєш, два дні тому ти зліпив цього Сніговика? Так ось, саме тоді твій лист випав з кишені. Вночі Сніговик ожив, знайшов лист та викликав мене. А я передав його Діду Морозу. Ми ж його помічники! Та насправді, Дід Мороз пам’ятав твоє прохання про собаку ще з минулих років. Просто тоді ще не прийшов час для такого подарунку. А тепер цей час прийшов. Люби свого песика, бережи його, а мені вже час повертатися додому.

В цю мить маленький песик раптом вистрибнув з рук Іллюші. Поки хлопчик його наздоганяв, помічник Діда Мороза кудись зник.

Щасливий, з песиком на новому повідку, Іллюша з батьками йшов вулицею. Вони разом вигадували малому ім’я.

- Тато, мамо, а що означають слова помічника Діда Мороза про те, що тепер прийшов час для мого подарунку?

- Мабуть, синку, це значить, що ти вже став достатньо дорослим для того, щоб мати собаку, - сказав тато. – Адже песик – не лише для спільних ігор. Про нього треба дбати, годувати, гуляти з ним, лікувати, якщо захворіє. Саме час тобі мати такого друга – кошлате диво.

Присвячується моєму похреснику Іллі

Файли для завантаження

Цікавий матеріал для вас

Схожі статті

|

Дитяча казка: Іграшкове свято

На балконі, у великій коробці, жили-були старі іграшки. Тут були й ляльки, і машинки, і конструктор, і фігурки звіряток, і багато м’яких іграшок. Колись цими іграшками залюбки гралися двійнята Ліза та Андрійко. Та дітки вже підросли, ходили до школи, тому іграшки сумували на балконі.

Дитяча казка: Рахувала мама кішка

Рахувала мама кішка
Неслухняних кошенят.
Перше з них залізло в діжку,
Видно пару оченят.

Дитяча казка: Снігові колобки

Жила-була у лісі родина Колобків – тато Колобок, мама Колобуня та синочок Колобочок. Якось взимку, коли випав сніг, пішли вони кататися на санчатах. Веселою та радісною була їхня прогулянка, аж поки не побачила Колобків Лисиця.

Дитяча казка: Снігова парасолька

Жив-був на небі злий Вітерець-морозець. Дивився він на землю, і дуже йому не подобалося, коли люди гуляють на вулиці та радіють гарній погоді. Тому Вітерець-морозець дмухав на землю холодним повітрям, щоб люди сиділи по своїх домівках.