Календар вагітності та розвитку дитини

Новонароджений по місяцях

Дитяча казка: Кошлате диво

Дитяча казка: Кошлате диво
 

Хлопчик Іллюша давно мріяв про собаку. Він просив батьків подарувати йому песика, та мама з татом щоразу відповідали: «Буде в тебе песик, як прийде час».

Декілька років поспіль Іллюша писав листа Діду Морозу з проханням про омріяного песика. Та щороку зранку Нового року хлопчик знаходив під ялинкою інші подарунки. Вони були гарними, але то був не собака.

Цього разу напередодні новорічних свят Іллюша знову написав листа Діду Морозу.

- Все одно, марно! – перечитавши свого листа, сказав хлопчик. Він зітхнув та вирішив, що більше не буде відправляти його. Втім, викидати листа було шкода. Тому Іллюша запхнув лист у кишеню куртки та побіг на вулицю ліпити сніговика. «Нехай лежить на згадку про мою мрію», - подумав хлопчик.

В перший день нового року Іллюша знову очікував знайти під ялинкою цікаву іграшку, хоча в нього все ще була надія почути з-під ялинки веселий гавкіт цуценяти.

Та ні, песика під новорічною ялинкою знову не було. А замість очікуваної великої коробки з іграшкою Іллюша знайшов там маленький пакунок.

- Що це? Поводок? І якийсь лист, - здивовано сказав хлопчик, відкривши пакунок.

В листі було написано: «Доброго ранку, Іллюшо. Щойно під ялинкою ти знайшов подарунок для твого подарунку. А твій подарунок чекає на тебе на вулиці. Ти отримаєш його від моїх помічників. Дід Мороз».

Іллюша – кмітливий хлопчик, і одразу зрозумів, що десь на вулиці на нього чекає песик. Але де ж шукати помічників Діда Мороза?

- Мамо, тато! – захоплено закричав Іллюша. – Я отримав листа від Діда Мороза. Мені треба швидше йти на вулицю – шукати його помічників! Ви мені допоможете?

- Звичайно, - відповіли батьки.

Збираючись на вулицю, Іллюша запитував: «А де ми знайдемо помічників Діда Мороза? А що, як я їх не впізнаю?» Та батьки заспокоювали сина та запевняли, що він все зрозуміє.

Вийшовши у двір, Іллюша звернув увагу на сніговика, який вони два дні тому ліпили з друзями. Він зберігся, і, здається, став навіть ще охайнішим. Поруч зі сніговиком стояв юнак у смішному синьому ковпаку з зображенням сніжинок та в такому ж піджаку. В руках хлопець тримав маленького цуцика.

Іллюша підійшов ближче, щоб роздивитися. «А може, цей юнак та сніговик і є помічниками Діда Мороза?» - промайнуло передчуття.

- Доброго ранку, Іллюшо. Вітаємо з Новим роком! – сказав хлопець в синьо-сніжинковому вбранні. Бачу, ти нас впізнав. А ось і твій подарунок. Хлопець передав Іллюші на руки малого цуцика. Він був справжнім кошлатим дивом.

- Дякую! Дякую! Це найкращий подарунок, про який я так довго мріяв! – закричав радісно хлопчик. – Але ж цього року я так і не відправив листа Діду Морозу, звідки ж він дізнався про моє бажання?

- Здається, ти поклав листа до кишені куртки? Подивись, він і досі там? – запитав юнак-помічник Діда Мороза.

Ілля помацав кармани.

- Ні, немає…

Юнак посміхнувся та відповів:

- Пам’ятаєш, два дні тому ти зліпив цього Сніговика? Так ось, саме тоді твій лист випав з кишені. Вночі Сніговик ожив, знайшов лист та викликав мене. А я передав його Діду Морозу. Ми ж його помічники! Та насправді, Дід Мороз пам’ятав твоє прохання про собаку ще з минулих років. Просто тоді ще не прийшов час для такого подарунку. А тепер цей час прийшов. Люби свого песика, бережи його, а мені вже час повертатися додому.

В цю мить маленький песик раптом вистрибнув з рук Іллюші. Поки хлопчик його наздоганяв, помічник Діда Мороза кудись зник.

Щасливий, з песиком на новому повідку, Іллюша з батьками йшов вулицею. Вони разом вигадували малому ім’я.

- Тато, мамо, а що означають слова помічника Діда Мороза про те, що тепер прийшов час для мого подарунку?

- Мабуть, синку, це значить, що ти вже став достатньо дорослим для того, щоб мати собаку, - сказав тато. – Адже песик – не лише для спільних ігор. Про нього треба дбати, годувати, гуляти з ним, лікувати, якщо захворіє. Саме час тобі мати такого друга – кошлате диво.

Присвячується моєму похреснику Іллі
>

Файли для завантаження

Цікавий матеріал для вас

Схожі статті

|

Дитяча казка: Як сорока й ворона кашу варили

Якось вранці сорока та ворона варили своїм дітям кашу. А щоб було веселіше, вони весь час теревенили одна з одною. І, певно, ці теревені були такі цікаві, що сорока з вороною геть забули про кашу. А каші захотілося краще почути, про що ж балакають хазяйки, щ аж про неї забули.

Дитяча казка: Чарівний ліхтарик

У хлопчика Тимура був улюблений маленький песик на ім’я Бака. Якось ввечері Тимур пішов з Бакою гуляти до парку. У малого Баки не було нашийника, і Тимур всю дорогу не випускав песика з поля зору. Та раптом Бака побачив білку, що зіскочила з дерева, та з шаленою швидкістю зірвався з місця. Адже він хоч ще і цуценя, але мисливської породи.

Дитяча казка: Пригоди вареника

Одна бабуся вирішила провідати свого онука. Вона наліпила вареників з м’ясом на гостинець, склала їх у судок, а потім у сумку, та й пішла.

Дитяча казка: Мавпи-футболістки

Якось дві мавпи знайшли у кущах футбольний м’яч. Спочатку вони довго сперечалися, яка з них перша його побачила, потім гралися удвох. Врешті, мавпам набридло грати, і одна з них запропонувала влаштувати в африканському лісі футбольний матч.