- Тоді вcі заснуть, а я нападу на місто. Коли люди прокинутися, я вже буду їх господарем! - зло засміявся Дракон.
Дракон пробрався в будинок Феї, закрив її в коморі, щоб не заважала, і почав швидко збирати мішечки солодких снів у величезний мішок.
Фея здогадалася, що лиходій Дракон захотів захопити місто. Вона підійшла до дверей комори і тихенько покликала мишку:
- Мишка-мишка, підійди до мішечків солодких снів та прогризи в одному з них дірочку.
Мишка послухалася. Як тільки вона прогризла дірочку в мішечку, то з нього один за одним посипалися сни. Вони закружляли над Драконом. Він не зміг стриматися, почав позіхати, впав на підлогу і заснув. Заснула й маленька мишка.
А Фея тим часом відкрила замок комори і звільнилася. Вона полила мишку водичкою, і та прокинулася.
- Спасибі тобі, маленька мишко! - сказала Фея солодких снів. - Ти поборола великого Дракона!
Потім Фея солодких снів покликала ведмедів, що жили в казковому лісі, і вони віднесли сплячого Дракона на берег лісового озера. А Лісова Чарівниця перетворила його на велику снігову гору.
З тих пір Дракон-скеля міцно спить на березі озера. Він бачить солодкі сни, і не хоче прокидатися. А всі люди знають, що не можна шуміти біля снігової скелі, щоб не розбудити сплячого Дракона.
