Календар вагітності та розвитку дитини

Новонароджений по місяцях

Дитяча казка: Зебрині смужки

Дитяча казка: Зебрині смужки
 

Одного разу зебра паслася на галявині і раптом помітила, як до неї наближається лев. «Зараз він мене з'їсть», - подумала зебра, - «Втекти від нього вже не встигну». Алеодразу вирішила: «Спробую його перехитрити».

- Здрастуй, лев, - привіталася зебра.

- Здрастуй, зебро, - відповів лев. Він дуже здивувався, що зебра перша з ним заговорила, а не спробувала втекти.

- Ти збираєшся мене з'їсти? - запитала зебра.

- Ну, взагалі-то, збираюся, - відповів лев.

- Гаразд, - погодилася зебра. - Але у мене є до тебе одне маленьке прохання.

- Яка ще прохання?

- Перед тим, як ти мене з'їси, порахуй, будь ласка, скільки на мені смужок, - продовжила зебра. - А то ж скільки живу, так все і мучуся цим питанням. Тільки ти усі порахуй - і на ногах, і на хвості, і на морді, і на гриві!

Лев погодився. Він же благородний звір, та ще й цар звірів. Що йому варто порахувати зебрині смужки? «Заодно і апетит нагуляю», - подумав про себе лев.

Лев почав рахувати чорні смужки на зебрі, але скоро у нього в очах зарябило, і він збився з рахунку. Лев почав спочатку, але знову збився. До того ж, він не завжди розумів, де закінчується одна смужка і починається інша.

- Ну, скоро ти там? - підбадьорювала його зебра. Вірніше, вона робила вигляд, що підбадьорює, а насправді хотіла позлити лева.

- Скоро-скоро, - відповідав лев.

Тим часом навколо зебри і лева стовпилися інші тварини. Всім стало цікаво дізнатися, скільки у зебри смужок.

Нарешті, лев зрозумів, що йому не вдасться правильно порахувати смужки. Тоді він сказав:

- Зебро, я порахував твої смужки. Але тепер я вже не голодний, тому не скажу тобі відповідь. Іди поки погуляй, помучиться ще цим питанням. А я скоро проголодаюсь, і тоді відповім тобі, а потім з'їм.

Насправді лев не знав правильної відповіді, але не міг в цьому зізнатися. Коли глядачі розійшлися, лев наздогнав зебру, яка втікала, і сказав:

- Куди ж ти, зебра? Адже крім мене в цьому лісі ніхто не зможе порахувати твої смужки.

- А я вже сама їх порахувала. Але тобі, леве, не скажу, - відповіла зебра. Вона не боялася лева, оскільки тепер він з'їв би її тільки тоді, коли оголосить всім тваринам правильну відповідь.

- Ну, скажи, будь ласка, - попросив лев. - А я даю тобі чесне звіроцарське слово ніколи тебе не їсти.

- Насправді, у мене всього дві смужки - чорна і біла, - відповіла зебра, засміялася і втекла.

А лев оголосив цікавим тваринам, що пошкодував зебру і відпустив її. А якщо так, то нікому він не розповість, скільки у неї смужок.

Файли для завантаження

Цікавий матеріал для вас

Схожі статті

|

Дитяча казка: Іграшкове свято

На балконі, у великій коробці, жили-були старі іграшки. Тут були й ляльки, і машинки, і конструктор, і фігурки звіряток, і багато м’яких іграшок. Колись цими іграшками залюбки гралися двійнята Ліза та Андрійко. Та дітки вже підросли, ходили до школи, тому іграшки сумували на балконі.

Дитяча казка: Рахувала мама кішка

Рахувала мама кішка
Неслухняних кошенят.
Перше з них залізло в діжку,
Видно пару оченят.

Дитяча казка: Снігові колобки

Жила-була у лісі родина Колобків – тато Колобок, мама Колобуня та синочок Колобочок. Якось взимку, коли випав сніг, пішли вони кататися на санчатах. Веселою та радісною була їхня прогулянка, аж поки не побачила Колобків Лисиця.

Дитяча казка: Снігова парасолька

Жив-був на небі злий Вітерець-морозець. Дивився він на землю, і дуже йому не подобалося, коли люди гуляють на вулиці та радіють гарній погоді. Тому Вітерець-морозець дмухав на землю холодним повітрям, щоб люди сиділи по своїх домівках.