Календар вагітності та розвитку дитини

Новонароджений по місяцях

Дитяча казка: Намальована Маруся

Дитяча казка: Намальована Маруся
 

Хлопчик Макар захотів зробити своїй бабусі подарунок, тому вирішив намалювати малюнок. Він взяв кольорові олівці, альбом та почав малювати.

Ось на білому аркуші з'явилися будинок та дерево. Поруч з будинком Макар намалював себе з пожежною машиною в руках. А потім додав до малюнку сонце. "Ой, ще треба кепку намалювати", - згадав хлопчик.

Поруч з собою Макар намалював маму в її улюбленій зеленій сукні та з розпущеним рудим волоссям. "Гарно моя мама вийшла, дуже схоже", - з гордістю подумав хлопчик. З іншого боку від себе Макар намалював татуся: високого, в темному пальті. Потім подумав, що, мабуть, в пальті татові буде спекотно, - адже сонце сяє. "Нехай це буде не пальто, а плащ", - вирішив хлопчик.

"Тепер намалюю свою сестру Марусю", - подумав Макар. Він уявив, що Маруся сидить у тата на шиї. Вона була ще маленька, тому тато часто садив Марусю собі на шию. Їй це подобалося і вона весело сміялася.

В цей час мама покликала Макара вечеряти. Хлопчик спочатку вирішив, що домалює після вечері, а потім подумав, що встигне завершити малюнок зараз. Він наспіх намалював Марусю, що сиділа на татковій шиї. Сестричка на малюнку вийшла неохайна. Макару самому не дуже сподобалося, та він вирішив залишити все, як є. Поруч з деревом він ще намалював їхнього песика Боню. Той, до речі, теж вийшов гірше, ніж міг би намалювати хлопчик.

Макар побіг вечеряти, а згодом - спати, і врешті, забув про свій малюнок.

А вночі сталося диво - малюнок ожив. Це сталося тому, що намальована Маруся була дуже незадоволена своїм виглядом і твердо вирішила виправити це. "Не хочу, щоб бабуся дивилася на таку каляку-маляку, якою мене зробив Макар! Моя Маруся набагато красівіша дівчинка!", - обурювалася намальована Маруся. Вона вистрибнула з малюнку та пішла шукати олівці.

Олівці швидко знайшлися на столі, поруч з альбомом. Намальована Маруся спочатку зраділа, а потім замислилася вголос:

- Тільки як же мені домалювати собі гарну зачіску та платтячко? У мене ж не вистачить сил керувати олівцем? - засумувала намальована дівчинка.

- А я тобі допоможу, - відгукнувся Боня. Це був справжній песик Боня - не намальований. Виявляється, він міг бачити і чути намальовану Марусю. І навіть, розмовляти з нею. - Тим більше, що й мене, намальованого, треба трохи виправити, - зауважив Боня.

Намальована Маруся зраділа такому помічникові. Боня тримав олівець, а вона радила йому, як покращити малюнок. Згодом роботу було завершено.

- Ну ось, тепер інша справа! - задоволено сказав Боня, коли намальована Маруся повернулася на своє місце – на шию намальованому татові. - Тепер бабуся зрадіє такій краси.

Побачивши свій малюнок зранку, Макар здивувався. Він помітив, що сьогодні бабусин подарунок виглядав краще, ніж він його вчора залишив. Хлопчик гадав, що то батьки ввечері домалювали за нього, щоб бабусі було приємно на нього дивитися.

Макару дійсно стало соромно, що він такий дорослий першокласник, а намалював малюнок абияк, і ще змусив маму з татом за нього доробляти.

Намальована Маруся та справжній Боня дивилися на Макара та усміхалися. То був їхній маленький секрет. Вони раділи, що Макар все ж таки зробив вірні висновки: якщо вже берешся за якусь важливу справу, таку як ось подарунок бабусі, то треба намагатися зробити її добре.

Файли для завантаження

Цікавий матеріал для вас

Схожі статті

|

Дитяча казка: Мавпяча хвороба

Ходить лісом новина:
Захворіла мавпа!
Ніс болить чи то спина,
Чи то крутить лапа.

Дитяча казка: Чарівна мандрівка

Жив-був мандрівник на ім'я Христофор, який мандрував світом в пошуках чудес. Різні чудеса йому траплялися - і незвичайні споруди, і лазурні моря, і камені, схожі на фігури звірів та людей, та інші різноманітні витвори людей та природи.

Дитяча казка: Снігова подушка

Звірята казкового лісу дуже полюбляли зимові розваги. Особливо їм подобалося кататися на сніговій гірці. Та, на жаль, сніг випадав нечасто – лише коли над лісом пролітала велика снігова хмара. В інший час малі звірята сумували, дивлячись на самотні сніжинки, що падали з неба.

Дитяча казка: Як дружба вилікувала білченя

Казковий ліс вкрило білим пухнастим снігом. Більше за всіх раділи цьому маленькі звірята. Зранку до вечора вони каталися на санчатах та лижах, грали в сніжки, ліпили снігових баб та навіть купалися в снігу. Цього дня директор лісової школи Лис Лисович навіть дозволив звірятам не ходити до школи.