Мишеня Пік вирішило вирушити в подорож на поїзді. Воно прийшло на вокзал і залізло просто в кабіну до машиніста: дізнатися, куди їдемо, ну і заодно домовитися проїхатися разом. Але, побачивши мишеняти, машиніст вигукнув:
- Ой, миша! А ну йди звідси!
Пік не очікував такого холодного прийому. Він хотів поговорити з машиністом, але той встав і взявся за віник. Пік зрозумів, що краще йому знайти інше місце для подорожі.
Мишеня згадало, що колись мріяло подорожувати вплав. «Саме час здійснити свою мрію», - вирішив Пік.
Пік вирушив на річковий вокзал і подумав, що добре б купити квиток на теплохід: «З квитком мене точно не виженуть». Мишеня підійшло до каси, де продавалися квитки, і пропищало:
- Дайте, будь ласка, один квиток на найдовший рейс.
Але касирка чомусь підскочила з місця і налякано закричала:
- Ой, миша! Забирайся.
І теж пішла за віником.
- Та що ж це таке! – обурювався Пік. - Чому ніхто не кричить: «Ой, людина! Ой, собака! Ой, горобець!». Хіба навколо немає людей, собак або горобців?
Тут мишеня побачило човен, який спускався на річку. У човен сідали чоловік і жінка. Пік непомітно прослизнув у човен, сховався під великою сумкою і затих. Ось так, на човні мишеня перепливло через річку. Коли, виходячи з човна, чоловік підняв свою сумку і побачив під нею Піка, то вигукнув звичне:
- Ой, миша!
- Ой, миша! – запищала жінка з човна. Її писк налякав мишеняти, і воно швидко вискочило з човна і побігло, куди очі дивляться.
Так мишеня Пік виявилося на іншому березі річки. «Чудова подорож», - подумав Пік і вирішив, що час знайти собі новий будинок.
Він довго блукав вулицями міста, йому доводилося часто чути услід слова: «Ой, миша!». Нарешті, він побачив перед собою гарний великий парк.
- Це твій дім? – запитало мишеня у першій білки, яку зустріло.
- Так, я тут живу. А ще тут живуть кроти, їжаки, птахи, миші, жуки, - відповіла білка.
- Миші? – радісно вигукнув Пік. - Скажи, а ти мене з ними познайомиш? А чи знайдеться для мене місце в вашому парку?
- Якщо ти з добрими намірами, то познайомлю обов'язково. І місце тобі знайдеться, - відповіла білка. – А ти хто такий і звідки тут узявся?
Пік розповів, що приплив з іншого берега річки, і про свою маленьку подорож.
- Як цікаво! – вигукнула білка.
Так мишеня Пік став жити у великому парку. Він познайомився з іншими мишами і мешканцями парку, і завів собі багато хороших друзів. Мешканці парку часто просили Піка розповісти про подорож. Мишеня із задоволенням розповідало про все. Але у нього була така хороша фантазія, що з кожним разом його розповідь поповнювався новими історіями. Тепер виходило, що Пік і на літаку літав, і навіть на ракеті в космос. Але птахи і звірі не ображалися на обман, а слухали розповіді Піка як казку.
