Календар вагітності та розвитку дитини

Новонароджений по місяцях

Дитяча казка: Мишеня-мандрівник

Дитяча казка: Мишеня-мандрівник
 

У старому сараї жило мишеня Пік. Цілими днями воно тільки те й робило, що спало, їло та ховалося від котів. Навіть дружити не було ким. Зрештою, Піку набридло таке життя. Мишеня вирішило вирушити в подорож.

«Поїду в далекі краї», - мріяв Пік. - «Себе покажу, на інших подивлюся. Знайду собі новий будинок і друзів».

Мишеня Пік вирішило вирушити в подорож на поїзді. Воно прийшло на вокзал і залізло просто в кабіну до машиніста: дізнатися, куди їдемо, ну і заодно домовитися проїхатися разом. Але, побачивши мишеняти, машиніст вигукнув:

- Ой, миша! А ну йди звідси!

Пік не очікував такого холодного прийому. Він хотів поговорити з машиністом, але той встав і взявся за віник. Пік зрозумів, що краще йому знайти інше місце для подорожі.

Мишеня згадало, що колись мріяло подорожувати вплав. «Саме час здійснити свою мрію», - вирішив Пік.

Пік вирушив на річковий вокзал і подумав, що добре б купити квиток на теплохід: «З квитком мене точно не виженуть». Мишеня підійшло до каси, де продавалися квитки, і пропищало:

- Дайте, будь ласка, один квиток на найдовший рейс.

Але касирка чомусь підскочила з місця і налякано закричала:

- Ой, миша! Забирайся.

І теж пішла за віником.

- Та що ж це таке! – обурювався Пік. - Чому ніхто не кричить: «Ой, людина! Ой, собака! Ой, горобець!». Хіба навколо немає людей, собак або горобців?

Тут мишеня побачило човен, який спускався на річку. У човен сідали чоловік і жінка. Пік непомітно прослизнув у човен, сховався під великою сумкою і затих. Ось так, на човні мишеня перепливло через річку. Коли, виходячи з човна, чоловік підняв свою сумку і побачив під нею Піка, то вигукнув звичне:

- Ой, миша!

- Ой, миша! – запищала жінка з човна. Її писк налякав мишеняти, і воно швидко вискочило з човна і побігло, куди очі дивляться.

Так мишеня Пік виявилося на іншому березі річки. «Чудова подорож», - подумав Пік і вирішив, що час знайти собі новий будинок.

Він довго блукав вулицями міста, йому доводилося часто чути услід слова: «Ой, миша!». Нарешті, він побачив перед собою гарний великий парк.

- Це твій дім? – запитало мишеня у першій білки, яку зустріло.

- Так, я тут живу. А ще тут живуть кроти, їжаки, птахи, миші, жуки, - відповіла білка.

- Миші? – радісно вигукнув Пік. - Скажи, а ти мене з ними познайомиш? А чи знайдеться для мене місце в вашому парку?

- Якщо ти з добрими намірами, то познайомлю обов'язково. І місце тобі знайдеться, - відповіла білка. – А ти хто такий і звідки тут узявся?

Пік розповів, що приплив з іншого берега річки, і про свою маленьку подорож.

- Як цікаво! – вигукнула білка.

Так мишеня Пік став жити у великому парку. Він познайомився з іншими мишами і мешканцями парку, і завів собі багато хороших друзів. Мешканці парку часто просили Піка розповісти про подорож. Мишеня із задоволенням розповідало про все. Але у нього була така хороша фантазія, що з кожним разом його розповідь поповнювався новими історіями. Тепер виходило, що Пік і на літаку літав, і навіть на ракеті в космос. Але птахи і звірі не ображалися на обман, а слухали розповіді Піка як казку.

Файли для завантаження

Цікавий матеріал для вас

Схожі статті

|

Дитяча казка: Іграшкове свято

На балконі, у великій коробці, жили-були старі іграшки. Тут були й ляльки, і машинки, і конструктор, і фігурки звіряток, і багато м’яких іграшок. Колись цими іграшками залюбки гралися двійнята Ліза та Андрійко. Та дітки вже підросли, ходили до школи, тому іграшки сумували на балконі.

Дитяча казка: Рахувала мама кішка

Рахувала мама кішка
Неслухняних кошенят.
Перше з них залізло в діжку,
Видно пару оченят.

Дитяча казка: Снігові колобки

Жила-була у лісі родина Колобків – тато Колобок, мама Колобуня та синочок Колобочок. Якось взимку, коли випав сніг, пішли вони кататися на санчатах. Веселою та радісною була їхня прогулянка, аж поки не побачила Колобків Лисиця.

Дитяча казка: Снігова парасолька

Жив-був на небі злий Вітерець-морозець. Дивився він на землю, і дуже йому не подобалося, коли люди гуляють на вулиці та радіють гарній погоді. Тому Вітерець-морозець дмухав на землю холодним повітрям, щоб люди сиділи по своїх домівках.