Календар вагітності та розвитку дитини

Новонароджений по місяцях

Дитяча казка: Мишеня-мандрівник

Дитяча казка: Мишеня-мандрівник
 

У старому сараї жило мишеня Пік. Цілими днями воно тільки те й робило, що спало, їло та ховалося від котів. Навіть дружити не було ким. Зрештою, Піку набридло таке життя. Мишеня вирішило вирушити в подорож.

«Поїду в далекі краї», - мріяв Пік. - «Себе покажу, на інших подивлюся. Знайду собі новий будинок і друзів».

Мишеня Пік вирішило вирушити в подорож на поїзді. Воно прийшло на вокзал і залізло просто в кабіну до машиніста: дізнатися, куди їдемо, ну і заодно домовитися проїхатися разом. Але, побачивши мишеняти, машиніст вигукнув:

- Ой, миша! А ну йди звідси!

Пік не очікував такого холодного прийому. Він хотів поговорити з машиністом, але той встав і взявся за віник. Пік зрозумів, що краще йому знайти інше місце для подорожі.

Мишеня згадало, що колись мріяло подорожувати вплав. «Саме час здійснити свою мрію», - вирішив Пік.

Пік вирушив на річковий вокзал і подумав, що добре б купити квиток на теплохід: «З квитком мене точно не виженуть». Мишеня підійшло до каси, де продавалися квитки, і пропищало:

- Дайте, будь ласка, один квиток на найдовший рейс.

Але касирка чомусь підскочила з місця і налякано закричала:

- Ой, миша! Забирайся.

І теж пішла за віником.

- Та що ж це таке! – обурювався Пік. - Чому ніхто не кричить: «Ой, людина! Ой, собака! Ой, горобець!». Хіба навколо немає людей, собак або горобців?

Тут мишеня побачило човен, який спускався на річку. У човен сідали чоловік і жінка. Пік непомітно прослизнув у човен, сховався під великою сумкою і затих. Ось так, на човні мишеня перепливло через річку. Коли, виходячи з човна, чоловік підняв свою сумку і побачив під нею Піка, то вигукнув звичне:

- Ой, миша!

- Ой, миша! – запищала жінка з човна. Її писк налякав мишеняти, і воно швидко вискочило з човна і побігло, куди очі дивляться.

Так мишеня Пік виявилося на іншому березі річки. «Чудова подорож», - подумав Пік і вирішив, що час знайти собі новий будинок.

Він довго блукав вулицями міста, йому доводилося часто чути услід слова: «Ой, миша!». Нарешті, він побачив перед собою гарний великий парк.

- Це твій дім? – запитало мишеня у першій білки, яку зустріло.

- Так, я тут живу. А ще тут живуть кроти, їжаки, птахи, миші, жуки, - відповіла білка.

- Миші? – радісно вигукнув Пік. - Скажи, а ти мене з ними познайомиш? А чи знайдеться для мене місце в вашому парку?

- Якщо ти з добрими намірами, то познайомлю обов'язково. І місце тобі знайдеться, - відповіла білка. – А ти хто такий і звідки тут узявся?

Пік розповів, що приплив з іншого берега річки, і про свою маленьку подорож.

- Як цікаво! – вигукнула білка.

Так мишеня Пік став жити у великому парку. Він познайомився з іншими мишами і мешканцями парку, і завів собі багато хороших друзів. Мешканці парку часто просили Піка розповісти про подорож. Мишеня із задоволенням розповідало про все. Але у нього була така хороша фантазія, що з кожним разом його розповідь поповнювався новими історіями. Тепер виходило, що Пік і на літаку літав, і навіть на ракеті в космос. Але птахи і звірі не ображалися на обман, а слухали розповіді Піка як казку.

Файли для завантаження

Цікавий матеріал для вас

Схожі статті

|

Дитяча казка: Сукня Королеви Зими

На честь Нового року Королева Зима влаштувала у своєму замку святковий бал. Серед запрошених були усі її друзі – Мороз, Хурделиця, Крижинка та багато інших. Також Королева Зима відправила запрошення на бал мешканцям Королівств Весни, Літа та Осені.

Дитяча казка: Країна новорічних подарунків

Наближалося свято Нового року. Хлопчик Максимко готував лист до Діда Мороза.

- Хочу новий конструктор під ялинку! – мріяв Максимко та питав у мами. – Дід Мороз мені принесе?

Дитяча казка: Новорічні витівки Кудлатої Злюки

До Нового року залишалося зовсім небагато часу. У будинку Діда Мороза все було готове до свята, а сам він збирався у дорогу з мішком подарунків.

Та за день до Нового року Дід Мороз одержав несподіваний лист.

Дитяча казка: Прогулянка Сніжка

Високо в небі, поміж хмар та вітрів, жив маленький Сніжок. Змалечку він поглядав з неба на землю та мріяв:

- От би скоріше мені вирушити на прогулянку - на землю, до людей.

- Почекай трошки, - відповідав йому дядько Вітер, - Ще треба підрости.