Календар вагітності та розвитку дитини

Новонароджений по місяцях

Дитяча казка: Школа маленьких чарівників

Дитяча казка: Школа маленьких чарівників
 

Далеко-далеко в незвичайному лісі працювала Школа маленьких чарівників. Її учнями були феї та гноми, які навчалися творити маленькі корисні дива.

На початку навчального року першокласники Школи нічим не відрізнялися від звичайних хлопчиків та дівчат. Та чим старанніше навчалися маленькі учні, чим більше дізнавалися, тим краще в них виходило робити дива. Наприклад, перетворювати сухе листя на квіти, лагодити деякі поламані речі або зробити так, щоб у порожній каструлі з’явилася смачна каша. Звичайно, читати та писати маленькі чарівники також вчилися.

Коли учні Школи маленьких чарівників переходили до другого класу, в кожного з них з’являлися чарівні завдання. Наприклад, фея Лія вчилася перетворювати неохайні місцевості на квітучі галявини та плодючі поля.

Щоб добре виконувати свої завдання, усі учні Школи намагалися старанно вчитися. Лише одна учениця – фея Піонія вчитися не хотіла. Точніше, вона ще в першому класі прочитала багато книжок про дива, і тепер вирішила, що вже все знає.

Фея Піонія, замість того, щоб ходити на уроки, ходила по крамницях та гралася на майданчику.

- Піоніє, йдемо до школи, - кликали її подружки. Та вона нікого не слухала.

Фея Піонія відповідала:

- У мене є багато книжок, і я навчуся робити дива і без шкільних занять. Навіть швидше за вас! Ось зараз візьму та начаклую собі іграшку!

Фея Піонія покрутила пальцями, замовила бажання, і в мить в її руці опинилася нова лялька.

- Ой, Піоніє, нічого доброго у тебе не вийде, якщо не повернешся до школи! – попереджали її феї, гноми та вчителі.

- Ще побачимо! – пообіцяла фея Піонія.

Вона вирішила зробити таке диво, що всі точно здивуються!

Два дні Піонія думала, за яке б диво узятися. Тут їй на думку спало начаклувати посеред лісу великий шоколадний фонтан. Такий, щоб діти та дорослі приходили до нього, брали собі шоколаду, скільки хочуть, а фонтан щоб завжди був наповненим!

- Гарно я вигадала! – хвалила себе Піонія. – Усі люблять шоколадки, будуть мені дякувати! Це вам не квіточки серед поля начаклувати!

Того ж вечора фея Піонія за допомогою старого підручника начаклувала великий шоколадний фонтан.

Піонія лягла спати, передбачаючи, як на ранок всі її похвалять.

Однак вранці її розбудив галас.

- Біда! – кричали гноми та феї навкруги.

- Що сталося? – запитала сонна Піонія.

- В нашому лісі почався шоколадний потоп. Ми вже дізналися, що потоп стався через шоколадний фонтан, який з’явився невідомо звідки.

Фея Піонія спочатку не зрозуміла, чому всі перелякані. Але, вийшовши з будинку, вона опинилася у великій шоколадній калюжі. Калюжа ставала глибшою щохвилини!

- Як зупинити потоп? – кричали один до одного учні Школи маленьких чарівників, намагаючись врятувати лісових птахів та звірят.

- Щоб зупинити потоп, треба дізнатися, з якого чаклунства все почалося, - пояснила вчителька. – Зізнавайтеся, хто це почав?

Почувши це, фея Піонія зрозуміла, що тільки вона може зупинити потоп. Однак як зізнатися, що все почалося через неї? Як пояснити, що вона зробила це ненавмисно?

Тим часом, шоколадний потоп дістався будинку, де мешкали учні Школи. Стільці, ліжка та речі учнів вже були в шоколадній калюжі.

- Це я начаклувала фонтан! – вигукнула Піонія. – Але не знаю, як його зупинити.

Вона гірко заплакала. Їй було соромно. Вчителька попросила Піонію принести підручник, з якого вона дізналася про чаклунство. Потім вчителька прочитала якійсь чарівний віршик, і потоп зупинився.

- Бачиш, Піоніє, до чого призводить неуцтво та зайва самовпевненість, - сказала вчителька. Усьому треба вчитися ретельно. Підручники – це добре, але, по-перше, ти була неуважною і недочитала чаклунство до кінця. А по-друге, щоб правильно розуміти зміст книжок, учням потрібна допомога вчителя.

- Я все зрозуміла, - відповіла Піонія. – Сьогодні ж повернуся до школи.

- Спочатку треба прибрати весь цей шоколад. Чаклунства тут не дуже допоможуть.

Фея Піонія разом з іншими учнями Школи маленьких чаклунів довго прибирали шоколад з лісу. Вони зібрали його разом, а потім за допомогою чаклунства перетворили його на гору, від якої смачно пахло шоколадом.

Файли для завантаження

Цікавий матеріал для вас

Схожі статті

|

Дитяча казка: Зоряні сни

У казковому королівстві Снів жили гноми-сонники. Щовечора вони малювали на небі зоряними фарбами сни. Так-так, ті самі сни, які ми бачимо щоночі. Це були веселі або сумні сни, про пригоди, про тварин, про море або довгу дорогу. Гноми-сонники малювали різні сни. А коли робота була готова, місячні промінчики допомагали кожному сну знайти дорогу до людей.

Дитяча казка: Незграбний Дракон

В одному королівстві жив-був Дракон. Він був зовсім незлий, тому добре уживався з людьми. Але був у Дракона недолік - був він дуже незграбним. Махне випадково хвостом, і зламає дерево, або паркан знесе. Одного разу Дракон ненароком розвалив єдиний міст, який з'єднував королівство з іншими країнам. Король дуже розлютився на Дракона і прогнав його:

Дитяча казка: Сумували олівці

Сумували олівці
На столі в Любави:
«Що ж ми, братці-молодці,
сидимо без справи?»

Дитяча казка: Мед для Клишоніжки

Все літо і осінь ведмежа Клишоніжка ходив до диких бджіл за медом. Він просовував лапку у вулик, набираючи солодкі ласощі, а бджоли злилися і жалили його. Але Клишоніжці було байдуже: густа шерсть і товста шкіра захищали його від бджолиних укусів. Ось тільки в ніс бджоли боляче кусали!