- Король буде шукати тебе, і прийде до мене. Ось тут я його схоплю і кину в темну яму! - реготав Дракон, вихваляючись своєю підступністю перед переляканою Королевою. - Тоді мені ніхто не завадить захопити ваше Королівство!
Коли вранці Король помітив зникнення своєї Королеви, він одразу зрозумів, що це справа лап Дракона.
Король негайно вирушив в дорогу, взявши з собою найкращу зброю. Своій армії він доручив стежити за безпекою і порядком в Королівстві.
Шлях до печери Дракона лежав через густий темний ліс. На машині Король не міг проїхати через зарості, тому він пішов пішки. Але незабаром він зрозумів, що заблукав. Раптом із заростей вийшов великий чорний вовк.
- Не бійся мене, Король. Ти йдеш в печеру Дракона? Сідай мені на спину, і я відвезу тебе, - сказав вовк людською мовою.
Король довірився вовку, і вони разом рухалися через ліс. Всю дорогу вовк мовчав і не відповідав на жодне питання Короля. Але коли вони підібралися до гір, вовк сказав:
- Далі я не зможу йти з тобою. Орел допоможе тобі подолати шлях.
Король побачив величезного орла. Орел сказав людською мовою:
- Сідай до мене на спину і тримайся міцніше!
Незабаром вони подолали гори і опинилися поруч з печерою Дракона.
- А ось і наш Король! - злобно сказав Дракон. - Діставай свою зброю, давай будемо воювати!
Король дістав зброю і пішов на Дракона. Але раптом орел вибив зброю у нього з рук і сказав тихо, щоб Дракон не почув:
- Твоя зброя безсила. Візьми цей меч і відрубай Дракону шматочок хвоста, тоді ти його переможеш.
Орел тримав у дзьобі меч. Король не розумів, як зможе перемогти Дракона таким маленьким мечем, але послухав орла.
Дракон зареготав, дивлячись на меч. А в цей час Король підбіг до нього ззаду і відрубав маленький шматочок хвоста.
Дракон засвистів і перетворився на маленьку ящірку. Ящірка втекла подалі від того місця. Король увійшов до печери і звільнив свою Королеву.
- Сідайте удвох до мене на спину, - сказав орел. - Полетимо додому.
Він переніс Короля і Королеву через гори, а там на них чекав вовк. Вовк повіз їх через густий ліс, а орел всю дорогу летів над ними.
Король і Королева подякували вовку і орлу за допомогу й порятунок. На виході з лісу вовк попросив їх відвернутися.
- Тепер можете повертатися, - сказав вовк через хвилину.
Король і Королева повернулись, але поруч не було ані чорного вовка, ані великого орла. Поруч з ними стояли двоє високих, міцних чоловіків - один з чорними волоссям, а інший зі світлим.
- Тобі теж спасибі, Королю, - сказав чорнявий чоловік. - Ти переміг Дракона і зняв з нас його чаклунство.
Він розповів Королю і Королеві таку історію. Коли Король ще був маленьким хлопчиком, цей Дракон напав на Королівство. Тільки два лицаря змогли поборотися з ним. Вони прогнали Дракона за гори, і за це він перетворив їх на вовка й орла.
Лицар-орел знайшов магічну книгу. У ній він прочитав, де зберігається меч, і як з його допомогою перемогти Дракона. Але ні у вовка, ні у орла не було рук, щоб утримати меч. Роками вони сподівалися, що хтось переможе Дракона і зніме з них чаклунство. І ось, нарешті, Король їх врятував.
Лицарі повернулися в рідне Королівство, знайшли своїх рідних і стали жити спокійно та щасливо. Дракон був назавжди переможений.
