Король Джем був дуже задоволений роботою будівельників. Хіба що його засмучувало, що навколо палацу завжди кружляло багато бджіл та ос, адже їх притягував солодкий запах.
Солодко-ванільний запах від палацу розповсюдився на все королівство. Деякі мешканці королівства трохи заздрили Королю – вони ніколи не бачили такої кількості та ніколи не куштували такого різноманіття солодощів.
Як ви, мабуть, здогадалися, Король Джем щодня їв багато солодощів. Від цього він став гладеньким, пухкеньким, а його вага щодня збільшувалася. І ось одного дня, коли Король Джем піднімався сходинками свого палацу, сходинки тріснули та обвалилися. Король, наче бублик, покотився вниз. А під його вагою провалилася підлога, і Джем впав просто у підвал!
- Караул! Рятуйте! – закричав Король Джем. У підвалі зберігалися запаси варення, згущеного молока та меду, і Король відчув, що може потонути в них!
На жаль, Короля ніхто не чув. Слуги прибігли на шум, однак не могли зрозуміти, куди Король подівся.
Намагаючись вибратися з солодкої ріки у підвалі, Король Джем так стрибав, що його палац почав хитатися. Стіни з печива тріскалися! Здавалося, ще хвилину, і Король та його слуги загинуть під завалами печива, пряників та мармеладу!
- Рятуйте! – кричали слуги.
- Рятуйте! – кричав Король Джем.
На допомогу прийшли мешканці королівства. Вони дуже любили свого короля. Побачивши, що зараз станеться лихо, вони зібралися разом і почали розбирати палац. Люди відтягували печиво, вафлі та мармелад, які нещодавно були стінами, дахом та вікнами. Нарешті вони дісталися завалених кімнат та підвалу, врятувавши Короля Джема і його підлеглих.
На честь порятунку свого Короля мешканці королівства влаштували велике свято. Цілих три дні вони усім королівством їли солодощі, які залишилися від солодкого палацу. Лише Король Джем більше не з’їв ані крихітки печива, пряників та зефіру. З того часу він вирішив харчуватися лише корисною їжею. Тепер він їв фрукти, овочі, сир, м’ясо, кашу та суп.
Об’єднавшись, мешканці королівства допомогли Королю швидко побудувати новий палац. Цього раз він був зі звичайних цеглин. Зате у дворі палацу з’явилися басейн та багато тренажерів для занять спортом. Король Джем займався сам та запросив приєднатися до нього усіх охочих.
Скоро Короля Джема було не впізнати. Він став струнким та спортивним, а разом з ним - й інші мешканці королівства.
