Календар вагітності та розвитку дитини

Новонароджений по місяцях

Дитяча казка: Метеликова галявина

Дитяча казка: Метеликова галявина
 

Посеред густого лісу розмістилося дивовижне місце – квіткова галявина. Навкруги були міцні дуби, високі клени, і тут раптом поміж них з’являлася галявина з різнокольоровими запашними квітами.

Мешканці навколишніх місць, та навіть гості з далеких міст приїжджали до лісу, щоб помилуватися таким дивом.

Та ось одного дня на квіткову галявину прийшли чоловіки з лопатами. Вони почали викопувати квіти разом з корінням.

- Ой, нам боляче! – кричали квіти. – Не чіпайте нас!

Та чоловіки з лопатами їх не чули. Вони, одну за іншою, викопували квітки та вкладали у мішок. Вони виконували наказ одного жадібного багатія, який хотів продати ці дивовижні квіти у інші країни за великі гроші.

Аж ось плач бідних квіточок почула Лісова Фея. Вона вистрибнула зі свого гніздечка та полетіла на галявину.

- Як же мені їх зупинити? – думала Лісова фея, побачивши, що відбувається.

І ось фея придумала: вона промовила чарівні слова, і всі квітки на галявині вмить перетворилися на метеликів. Пелюстки стали крилами, а на землі залишилися самі пусті стеблі.

- Що це таке? – закричали переляку чоловіки та покидали свої лопати та мішок.

Коли вони утекли подалі, метелики знову усілися на свої стеблі та стали квітами.

Повернувшись додому, чоловіки розповіли, що їм довелося побачити на квітковій галявині. Люди не повірили їм, а жадібний багатій так голосно лаявся на них за невиконану роботу, що чуло усе місто.

Втім, багато людей зрозуміли, що квітковій галявині може загрожувати біда. Люди побігли до лісу, і, побачивши викопані з корінням квіти, швидко посадили їх назад, в землю. Звісно, жодних метеликів там вже не було.

Через деякий час чоловіки з лопатами повернулися на галявину, щоб завершити свою погану справу. Їм вже самим почало здаватися, що квіти-метелики минулого разу лише примарилися.

Однак тільки-но вони взяли лопати, Лісова фея знов сказала чарівні слова, і квіти перетворилися на метеликів.

Цього разу чоловіки вирішили нікому про це не розповідати і ніколи більше не намагатися скривдити квіти. Вони сказали жадібному багатію, що не будуть виконувати його завдання.

- Ви ліниві, брехливі негідники! – закричав багатій. – Обійдуся без вашої допомоги!

Жадібний багатій вирішив сам піти до лісу. Втім, тільки-но він спробував викопати першу квітку, усі квіти на галявині знову перетворилися на метеликів. Цього разу вони кинулися йому в очі. Він нічого не міг розгледіти в цьому різнокольоровому живому калейдоскопі, і навпомацки побіг з лісу.

Більше ніхто ніколи не бачив метеликів, які з’являються просто з пелюстків квітів, а потім знову стають квітами. Ніхто не бачив, тому що ніхто більше не намагався скривдити галявину. Однак Лісова фея та її чарівні метелики готові захищати свою галявину від злих людей, якщо це раптом знадобиться.

Файли для завантаження

Цікавий матеріал для вас

Схожі статті

|

Дитяча казка: Мишка та цукерка

Одного ранку мишаче місто облетіла чудова новина: привезли шоколадні цукерки! Їх роздаватимуть усім охочим мишенятам і у великому, і у маленькому магазині, і навіть в кіоску. А бажаючих, звичайно, багато. Хто ж відмовиться від шоколадних цукерок?

Дитяча казка: Подорож чобітків

У хлопчика Михайлика були гумові чобітки - сині, з корабликами. Він радісно стрибав у них по калюжах, а вони захищали його ноги від вогкості і бруду. Але ось біда: Мишко не любив мити свої чоботи, а залишав їх брудними в коридорі. За це чобітки на нього ображалися.

Дитяча казка: Жадібний фермер

Жив-був фермер. Був він, загалом, непоганою людиною та хорошим господарем, але занадто вже жадібною. Навіть ваги собі спеціальні купив для точного зважування, щоб зайвого грама огірків або ягід випадково нікому не покласти. Кожну копієчку рахував, хоча був далеко не бідною людиною.

Дитяча казка: Друзі з Четирилапівки

У казковому селі Чотирилапівка жили коти, собаки та миші. Жили вони не дуже дружно, а точніше сказати - зовсім не дружно. Миші боялися котів. Собаки і коти не любили один одного, так і хотіли покусатися і подряпатися. А ще собаки недолюблювали мишей і частіше оминали їх стороною. Ось таким було життя в Чотирилапівці, поки не сталася одна подія.