- Ха-ха-ха! - зловтішався злий Вітер. - Тепер ніхто не засне! Всі будуть сонними і злими, просто як я!
Злий Вітер полетів, задоволений своїм злочином. Сумні гноми-сонники розгублено дивилися на свої пензлі і порожні палітри з-під зіркових фарб.
- Ох, як же люди будуть спати без наших чарівних снів? - плакали одні.
- Потрібно потерпіти, поки ми приготуємо нові зіркові фарби, - втішали їх інші.
- Але ж на це знадобиться час, - говорили треті.
Раптом один з гномів звернув увагу на єдиний вцілілий сон.
- Я знаю, що нам допоможе! - вигукнув він.
- Промінчики, за роботу! - натхненно вигукнули гноми-сонники.
В ту ж мить місячні промінчики підхопили частинки зоряної фарби, якою був намальований сон про лицаря, і понесли їх на землю.
У цю ніч всім людям снився один і той самий сон. Як ви, напевно, здогадалися, це був сон про сміливого лицаря, що переміг дракона.
«Оце чудеса!» - дивувалися вранці люди, які вирішили розповісти один одному свій дивовижний казковий сон. - «Як же таке може бути, щоб сни співпадали?» Але головне, що в ту ніч усі добре виспалися, і ніхто не став сонним і злим, як хотілося злому Вітру.
Цілий день гноми-сонники в казковому королівстві Снів готували нову зоряну фарбу. А ввечері, вони вже звично малювали на небі чарівні зоряні сни.
