Календар вагітності та розвитку дитини

Новонароджений по місяцях

Дитяча казка: Друзі з Четирилапівки

Дитяча казка: Друзі з Четирилапівки
 

У казковому селі Чотирилапівка жили коти, собаки та миші. Жили вони не дуже дружно, а точніше сказати - зовсім не дружно. Миші боялися котів. Собаки і коти не любили один одного, так і хотіли покусатися і подряпатися. А ще собаки недолюблювали мишей і частіше оминали їх стороною. Ось таким було життя в Чотирилапівці, поки не сталася одна подія.

Одного разу мишеня Вертихвостик вирішило пограти з мамою в хованки, але їй про це забуло сказати. Він ховався за кущами, задкував назад, йдучи від будинку все далі. Коли мама мишка помітила зникнення Вертихвостика, то стала його голосно кликати, але він не відгукувався. Зате на голос мами мишки прибігла кішка:

- А ось і я! - сказала кішка, перегородивши шлях мамі мишці. - Ну, зараз я пообідаю!

- Стривай, кішко, - стривожено сказала мишка. - У мене синок Вертихвостик зник. Мені треба його знайти. Будь ласка, відклади свій обід.

Кішка розуміла хвилювання мами мишки, адже у неї самої вдома були неслухняні кошенята.

- Ну добре, допоможу тобі знайти Вертихвостика, а потім з'їм тебе! - сказала кішка.

Кішка і мишка обійшли всі околиці навколо мишачого будинку, звали-звали Вертихвостика, але так і не знайшли.

- Не впадай у відчай, мишко, - сказала кішка. - Підемо до собаки Сищика, у нього самий гострий нюх серед усіх тутешніх собак. Він допоможе нам знайти мишеняти.

Побачивши кішку і мишку, пес загарчав і загавкав.

- Не ричі, Сищику! - сказала кішка. - Краще допоможи нам знайти Вертихвостика. Він зник, а ти ж кращий сищик з усіх собак.

Почувши такий комплімент, та ще й від кішки, Сищик змінив гнів на милість і погодився допомогти.

Всі втрьох вони побігли до мишачого дому. Сищик відчув слід. Він побіг в сторону озера, а кішка і мама мишка - за ним.

- Вертихвостик був тут, - заявив пес. - Але біля озера його слід обривається.

- Що ж робити? - заплакала мама мишка.

- Потрібно опитати свідків, - сказав Сищик.

Він став принюхуватися, щоб знайти ще чиїсь сліди. Тут пес помітив сліди жаб'ячих лапок.

- Гей, жабо, виходь! І скажи, чи не бачила ти тут маленького мишеняти?

- Бачила, - відповіла жаба. - Ось він, спить біля камінчика. - Забирай його, мама мишко, в цілості й схоронності.

Виявилося, що Вертихвостик так старанно ховався від мами, що сам не помітив, як добіг до озера. А потім не помітив, як упав у це саме озеро. Вертихвостик почав тонути і кликати на допомогу. Тут його помітила жаба. Вона швидко підпливла до мишеняти і витягла його на берег. Вертихвостик спочатку розплакався, а потім заснув на березі, мокрий і втомлений. Ось чому Сищик не зміг взяти його слід.

- Спасибі тобі, жабо, що врятувала мого синочка, - сказала мама мишка, забираючи сонного Вертихвостика. - І вам спасибі, кішко і собако.

Мама мишка зібралася було втекти з усіх ніг, адже вона не хотіла, щоб кішка її з'їла. Але кішка сказала:

- Не бійся, мишка, я не ображу тебе. Адже ми тепер з тобою друзі.

- І я теж ваш друг, - сказав Сищик.

- А можна і я буду вашим другом? – запитала жаба. Мені так самотньо на озері. Адже з рибами і не поговориш толком.

- Звісно! - сказали кішка, собака і мама мишка.

З тих пір життя в селі Чотирилапівці стала іншою. Коти більше не ображали мишей, а собаки - котів, а жаба стала новим жителем дружного села під назвою Чотирилапівка.

Файли для завантаження

Цікавий матеріал для вас

Схожі статті

|

Дитяча казка: Мишка та цукерка

Одного ранку мишаче місто облетіла чудова новина: привезли шоколадні цукерки! Їх роздаватимуть усім охочим мишенятам і у великому, і у маленькому магазині, і навіть в кіоску. А бажаючих, звичайно, багато. Хто ж відмовиться від шоколадних цукерок?

Дитяча казка: Подорож чобітків

У хлопчика Михайлика були гумові чобітки - сині, з корабликами. Він радісно стрибав у них по калюжах, а вони захищали його ноги від вогкості і бруду. Але ось біда: Мишко не любив мити свої чоботи, а залишав їх брудними в коридорі. За це чобітки на нього ображалися.

Дитяча казка: Жадібний фермер

Жив-був фермер. Був він, загалом, непоганою людиною та хорошим господарем, але занадто вже жадібною. Навіть ваги собі спеціальні купив для точного зважування, щоб зайвого грама огірків або ягід випадково нікому не покласти. Кожну копієчку рахував, хоча був далеко не бідною людиною.

Дитяча казка: Зоряні сни

У казковому королівстві Снів жили гноми-сонники. Щовечора вони малювали на небі зоряними фарбами сни. Так-так, ті самі сни, які ми бачимо щоночі. Це були веселі або сумні сни, про пригоди, про тварин, про море або довгу дорогу. Гноми-сонники малювали різні сни. А коли робота була готова, місячні промінчики допомагали кожному сну знайти дорогу до людей.