Календар вагітності та розвитку дитини

Новонароджений по місяцях

Дитяча казка: Морквина для хоробрості

Дитяча казка: Морквина для хоробрості
 

Жив-був на світі зайчик на ім’я Лапик. Одного разу у Лапика розболілося вушко. Що ж, треба йти до лікаря. Але зайчик боявся лікарів і сподівався, що вушко перестане боліти саме по собі.

Чекав він, чекав, а вушко все боліло. Сидить Лапик біля свого будиночка і зітхає: не знає, що йому робити. Тут його помітив Дятел.

- Чого ти сумний, зайчику? Що трапилося? – запитав він.

- Та ось, вухо болить, а до лікаря йти боюся. Не знаю, що робити, - відповів Лапик.

- Звичайно ж, треба йти до лікаря! – сказав Дятел. – А щоб ти поборов страх, тобі потрібно з'їсти чарівну морквину для хоробрості.

- Чарівну морквину? - здивувався Лапик, - а де ж її взяти?

- За нашим лісом є поле, а на одній з грядок росте не проста, а чарівна морквина. Ось я зараз злітаю і принесу тобі чарівну морквинку, - миттю станеш сміливим! – пообіцяв Дятел.

Через деякий час Дятел повернувся до Лапика з великою соковитою морквиною.

- Ну що, відчуваєш, як стаєш хоробрішим? – запитав Дятел.

- Відчуваю, - відповів Лапик, дожовуючи морквинку. Вона була дуже смачною – такою, що Лапик навіть ненадовго забув про хворе вухо.

- Ну тоді біжи до лікаря, - поквапив зайчика Дятел.

- От би кожен день їсти таку морквину, тоді б я нічого не боявся! – замріявся Лапик.

- Це погана ідея, - відповів Дятел. – Адже страх буває не тільки шкідливим, а й корисним. Страх допомагає нам уникати небезпеки, не потрапити в біду і навіть зберегти життя.

Повний хоробрості, він біг стежкою до лікаря Їжака.

Доктор Їжак оглянув зайця. Витягнув з його вуха ялинову колючку, яка і була причиною болю, замазав ранку і відпустив Лапика додому. Ще доктор похвалив Лапика: який він сміливий, що навіть не плакав під час процедури!

Задоволений Лапик подякував доктора і вирушив додому. Лікарня доктора Їжака була неподалік від поля, і Лапику прийшла в голову хитра думка: знайти грядку з чарівною морквиною. Зробити це виявилося дуже просто: на полі була лише одна грядка з морквою.

Лапик з'їв одну морквину, потім іншу, потім третю. Більше він з'їсти не міг, тому взяв ще пару чарівних морквин для хоробрості з собою.

Зайчик поспішив додому. Він був дуже задоволений своєю хоробрістю і хитрістю. По дорозі він розмірковував, що непогано б взяти чарівної морквиночки з запасом.

Тут радісного Лапика помітив вовк. Він ховався за кущами і чекав слушної нагоди, щоб непомітно на нього напасти. Вовк був здивований, що заєць біжить стежкою, здається, зовсім не маскуючись і не побоюючись, як раніше. А заєць Лапик через чарівну морквину для хоробрості зовсім забув про небезпеку, яка таїться в лісі!

Нарешті, вовк зробив стрибок. Щойно він розкрив пащу над головою зайця, але тут невідомо звідки, з'явився Дятел та як клюне вовка в лоба! Вовк, заскиглив, й втік подалі. Лапик тремтів від страху – куди лише поділася дія чарівної морквини?

- Зайчику, я ж тебе попереджав: не можна зовсім позбутися страху! Бачу, що ти не послухав мене і з'їв надто багато морквини для хоробрості. Але через це ти став не хоробрим, а безтурботним, і мало не загинув.

Зайчик Лапик зрозумів, що страх потрібен йому для захисту. А ось лікарів Лапик більше не боїться, він знає, що вони теж захищають його.

Файли для завантаження

Цікавий матеріал для вас

Схожі статті

|

Дитяча казка: Пригоди чарівного капелюшка

Якось у маленької пташки трапилася біда: під час урагану на неї впала важка гілка з дерева і зламала їй крильце. Лежить пташка із зламаним крилом на землі, не може злетіти та думає: "Невже я так і загину тут, від холоду та голоду, адже наближається ніч?"

Дитяча казка: Мавпяча хвороба

Ходить лісом новина:
Захворіла мавпа!
Ніс болить чи то спина,
Чи то крутить лапа.

Дитяча казка: Чарівна мандрівка

Жив-був мандрівник на ім'я Христофор, який мандрував світом в пошуках чудес. Різні чудеса йому траплялися - і незвичайні споруди, і лазурні моря, і камені, схожі на фігури звірів та людей, та інші різноманітні витвори людей та природи.

Дитяча казка: Снігова подушка

Звірята казкового лісу дуже полюбляли зимові розваги. Особливо їм подобалося кататися на сніговій гірці. Та, на жаль, сніг випадав нечасто – лише коли над лісом пролітала велика снігова хмара. В інший час малі звірята сумували, дивлячись на самотні сніжинки, що падали з неба.