«Завдяки їй я зможу підкорити собі весь світ!», - мріяв Дракон. – «Усі будуть боятися мене та захоплюватися мною!»
Якось вночі, коли чарівник спав, злий Дракон непомітно пробрався до його оселі. Він прихопив з собою довгу палицю, за допомогою якої непомітно витягнув магічну валізу через вікно.
Ледве діставшись до своєї хащі, Дракон спробував відкрити валізу. Та не тут-то було! Простий на вигляд замок ніяк не хотів відмикатися. Дракон гриз його зубами, дряпав кігтями та камінням, та нічого не виходило. А потім він щосили кинув валізу у дерево, заверещавши:
- Не відкриєшся, то я тебе з’їм!
Раптом валіза відкрилася. Злий Дракон почав зменшуватися у розмірі, а коли став розміром з гриб, магічна валіза відкрилася, наче паща бегемота, та проковтнула Дракона!
Опинившись у валізі, злий Дракон побачив навколо себе різнобарвні хмаринки та багато фей – крихітних дівчаток та хлопчиків, що літають.
- Ви хто? – запитав Дракон.
- Ці хмаринки – чудеса, а ми, феї – виконувачі бажань. Але ми виконуємо лише добрі бажання та слухаємося тільки нашого господаря – чарівника.
- Випустіть мене звідси! – заволав Дракон.
- Та ми б раді, але не можемо, - відповіли феї, - Адже чарівника немає поруч. Сидіти тепер тобі тут, поки він не знайде своєї валізи.
- А якщо він ніколи її не знайде? – запитав наляканий Дракон.
- Значить, так тому й бути, - зітхали феї, - Сам винен, навіщо взяв чуже?
Але чарівник на те й чарівник, що швидко зміг знайти магічну валізу у темних хащах.
- Випусти мене, чарівнику, - заплакав злий Дракон, - я більше так не буду!
- Звичайно, не будеш, - сказав чарівник та відкрив валізу.
Дракон чимдуж вистрибнув з валізи та побіг світ за очі. Лише через годину він зрозумів, що так і залишився маленьким, як ящірка. Потім він довго шукав чарівника, щоб попросити його повернути йому справжній зріст, але дарма. Кажуть, що старий чарівник поїхав у далекі краї до свого сина, щоб передати йому у спадок магічну валізу.
З того часу Дракон, що став маленьким, живе на озері з жабами й тепер нікому не може нашкодити. Адже добро та справедливість завжди сильніші, ніж злі наміри лиходіїв.
