Якось ввечері Ляп-Ляп повертався додому. Він задивився на незвичайний автомобіль, що рухався містом, та не помітив, як заблукав.
- Не переймайся, Ляп-Ляпе! Сідай в мою машину, я довезу тебе додому, - сказав незнайомий гном-водій розгубленому Ляп-Ляпу.
- А я вас не знаю. Звідки ви знаєте моє ім’я? – здивувався Ляп-Ляп.
- Хіба ти мене не впізнав? Я Бреш Всемогутній, наймудріший та найсміливіший гном. Я усіх знаю, і про мене всі знають, - відповів незнайомець.
Ляп-Ляп справді бачив того вперше та нічого про нього не чув.
Бреш Всемогутній розповів Ляп-Ляпу, що повертається з навколосвітньої подорожі, а завтра збирається у подорож Галактикою.
- Хочеш зі мною, Ляп-Ляпе? – запитав Бреш Всемогутній.
- Дуже! – замріяно відповів Ляп-Ляп, а потім засмутився, – Але ж хіба можна летіти у космос без підготовки?
- Зараз поїдемо у центр підготовки астронавтів, там тебе всьому навчу за п’ять хвилин! – відповів Бреш Всемогутній.
Ляп-Ляп влаштувався в машині нового знайомого. Щоправда, вона більше була схожа на ракету на колесах. Дорогою Бреш Всемогутній розповідав Ляп-Ляпу, що він власноруч зібрав свою автівку, і вона дійсно трансформується у ракету. А ще розповідав, як однією рукою переміг величезну акулу-мутанта, та обіцяв навчити цього Ляп-Ляпа.
- А що це у тебе в торбинці? – запитав Бреш Всемогутній, натискаючи на гальма машини-ракети.
- Купив собі бананів та яблук на вечерю, - пояснив Ляп-Ляп.
- Викинь, негайно! А краще, віддай мені, я сам з’їм - тебе врятую! – вигукнув Бреш Всемогутній, - хіба ти не знаєш, що банани та яблука дуже шкідливі? Краще б чипсів собі купив.
- Справді? – здивувався Ляп-Ляп. - завжди думав, що навпаки: банани й яблука корисні, а чипси шкідливі. А хіба ти не боїшся собі нашкодити?
- Ні, я ж Всемогутній, - зареготав Бреш, ковтаючи ціле яблуко.
Ляп-Ляп озирнувся та побачив місце, схоже на сміттєзвалище.
- А де ж центр підготовки астронавтів? – здивовано запитав гном.
- Так це він і є! – засміявся Бреш Всемогутній.
- Ти обдурив мене! – нарешті здогадався Ляп-Ляп. – І про чипси обдурив, я точно знаю! Може, і машина твоя – зовсім не ракета?
Раптом Ляп-Ляп побачив, як автівка Бреша Всемогутнього перетворилася на картонну коробку. А сам Бреш почав танути, немов сніговик від спеки.
- Ти все ж таки викрив мене, - сказав Бреш Всемогутній, - Але ж це так цікаво та весело – говорити неправду. Брехня наче робить тебе всемогутнім, чи не так, Ляп-Ляпе?
- Хто ти такий? – суворо запитав Ляп-Ляп.
- Я - це твоя власна брехня. Її стало так багато, що з’явився я. Зараз ти злишся на мене, а значить, злишся на власну брехню. Тому я розтану, але будь-коли можу з’явитися знову.
Після цих слів Бреш Всемогутній перетворився на калюжу. А Ляп-Ляп залишився стояти посеред смітника на околиці міста гномів. Як тепер дістатися додому здалеку, та ще й пізно ввечері?
Вночі гном Ляп-Ляп врешті дістався додому – втомлений, голодний та злий на себе та на свою брехню. Відтоді Ляп-Ляп зовсім перестав обманювати інших, а коли йому хотілося пофантазувати, він писав казки та оповідання.
