Але ось одного разу в країні хлоп'ячих іграшок стався переполох. Прямо на головну площу країни (тобто, посеред кімнати Єгора) раптом звідки не візьмись опустилося страшне чудовисько. У нього були палаючі очі, перекошене червоне обличчя і одна грізна лапа, яку він простягав до всіх жителів іграшкової країни!
- А-а-а! Монстр! Врятуйте, допоможіть! – кричали фігурки тварин і іграшкові чоловічки. Навіть роботи-трансформери перелякано ховалися один за одного.
Тим часом, невідомий монстр продовжував повільно переміщатися по кімнаті. Але де ж його ноги? Жителі іграшкової країни помітили лише довжелезний тонкий хвіст чудовиська, який волочився по кімнаті.
- Єгоре! – хором кликали хлопчика іграшки. – Але, звичайно, ми, люди, не вміємо чути їхні промови.
Нещасний Лицар завмер від страху, дивлячись на червоного монстра. Але раптом він подивився на свій меч і вирішив, що, мабуть, такого меча будь-яке чудовисько злякається.
Лицар відважно кинувся просто на монстра і проткнув його мечем. Пролунав тихий звук. Червоне чудовисько більше не переміщалося кімнатаю. Зате воно стало зменшуватися і, нарешті, перетворилася на щось, схоже на яскравий зім'ятий пакет.
- Ура! – закричали хором іграшки. – Слава Лицареві-переможцю монстрів, який здійснив подвиг заради нашого спасіння!
Однак у битві з монстром Лицар зовсім не думав про подвиг.
Жителі іграшкової країни так ніколи і не дізналися, звідки взялося це чудовисько. Цей секрет знала лише маленька муха, яка сиділа на найвищій шафі в кімнаті Єгора. Виявляється, це була літаюча повітряна кулька з малюнком Людини-павука, яка плавала під стелею. А довгий хвіст – це мотузочок. Згодом він здувся і спустився на підлогу, лякаючи іграшкову країну, а хоробрий Лицар, переборовши свій страх, здійснив подвиг і став найщасливішим іграшковим лицарем на світі!
