Якось мама принесла додому коробку цукерок, щоб усією родиною відсвяткувати сімейне свято. Петрик не втримався, і, поки ніхто не бачив, з’їв аж половину цукерок.

Козочка на ім'я Мальвіна дуже боялася залишатися вдома одна. Навіть після уроків вона зовсім не поспішала додому, якщо знала, що батьки ще не повернулися. Коли Мальвіні все ж доводилося залишатися самій вдома, то вона сідала в куток і прислухалася до звуків за дверима. То їй здавалося, ніби вовки виють під її вікнами, то ніби мисливці ломляться до неї додому. Хоча насправді це мишки пробігли або просто вітер шумів.

Підготовка до школи – хвилюючий процес, особливо для батьків, які знають, що скоро на їхнє чадо чекають постійні уроки, виконання домашніх завдань, сувора дисципліна. Подивися на 6-річну дитину, яка ледь навчилася читати, рахувати, і моторошно стає – як вона справлятиметься зі шкільними завданнями? Не панікуйте, рішення є! Які можуть бути варіанти?

Якось пори року завели розмову – хто з них гарніше та веселіше.

- Я найгарніша, - сказала Зима. – Я прикрашаю дерева та будинки красивим сніговим вбранням. Люди, а особливо діти, люблять мене за веселі розваги, що я їм дарую. Їм так подобається кататися на санчатах, лижах та ковзанах, гратися в сніжки та ліпити сніговиків! І Новорічне свято та Різдво також взимку.

Жила-була Принцеса, в якої завжди був поганий настрій. Щоб донька не сумувала, батьки дарували їй подарунки, купували іграшки, водили в цирк. Але що б вони не робили, Принцеса ніколи не посміхалася.

Бабусю Ведмедицю любили всі маленькі звірятка та пташки у чарівному лісі. Вона бавилася з ними, вигадувала для них казки та пісеньки, підтримувала їх добрим словом. Домівка бабусі Ведмедиці була лісовим дитячим садочком.

Жабка Кваня мріяла стали художницею. Вона чула, що для цього треба старанно вчитися. Тому Кваня почала ходити на уроки малювання до Бобра.

Сперечались ґава й качка,
Хто з них краща є співачка.
Каже качка: «кря-кря-кря,
Зрозуміло, що це я».

- Сніжинки, виходьте на вулицю! Скоро Новий рік, а ми без снігу! - покликала Зима.

- Не підемо! У нас наряди немодні, - відповіли сніжинки.

- Та ви у мене красуні! - запевнила їх Зима. - А я вже й річки заморозила, й холодним вітром на землю подула. Для свята тільки вас не вистачає. Виходьте!

- Не підемо! На вулиці холодно, - вередували сніжинки.

За лаштунками цирку жив кіт на ім'я Лютик. Щодня він спостерігав за репетиціями і виступами циркових тварин і теж мріяв стати артистом. Яскраві костюми, декорації і циркові трюки, маленькі і дорослі глядачі, оплески - все це здавалося Лютику таким привабливим!