Багато батьків після появи другої дитини вважають, що дітки підростуть і зможуть мирно жити в одній дитячій. Звичайно, не у всіх нас є можливість кожному з дітей виділити по спальні, і всі ми росли в одній кімнаті з братами/сестрами... Але дітки про це не замислюються, іноді приносячи батькам чимало клопоту.

Продовжуючи тему, варто підкреслити: якщо маєте намір прищепити дітям любов до овочів та фруктів (чи будь-чого іншого), не варто застосовувати радикальних методів, наполегливо заставляючи дитя їсти ці продукти. Адже однозначно наштовхнетесь на заперечення, і що сильнішим буде ваш напір – то з більшим спротивом з боку дитини зіткнетеся. Тому тут краще застосовувати метод м’якої наполегливості. Дуже поступово додавайте нові продукти у раціон дитини, а якщо зустрінете опір – не наполягайте. Ви можете вводити фрукти та овочі до улюблених страв малюка, таким чином м’яко долаючи бар’єр.

Новий Рік – одне з тих свят, які просто неможливо уявити без великої кількості повсюдних салютів і феєрверків. Безумовно, величезна кількість яскравих спалахів, красиві салюти в небі, бенгальські вогні та хлопавки – ну куди вже без них? Вони додають цьому дню особливої атмосфери чарівництва і веселощів. Головне, щоб нічого не зіпсувало свято...

На жаль, нам часто не подобається смак корисної їжі, натомість із задоволенням смакуємо тим, від чого вартувало б відмовитись. І цьому є пояснення. Якщо часто їсти так-звану «шкідливу їжу» (копченості, фаст-фуд, снеки…), ми звикаємо до її яскравого, вираженого смаку, який спеціальним чином підсилюється. Після таких «смаколиків» звичайне овочеве рагу здається просто прісною травою. А от поласувавши солоденьким, ми можемо швидко покращити свій настрій, збадьоритись, а звідси й формування залежності. Та якщо доросла людина може усвідомлювати такі речі і завбачливо регулювати свій раціон, дітям буває дуже складно пояснити, що кількість, наприклад, цукерок варто обмежити, а от овочі та фрукти – корисна їжа, якої треба споживати більше.

Інколи виникає враження, що діти попросту не чують нас. Доводиться по кілька разів повторювати, підвищувати голос, щоби достукатись до вередуна. Хтось скаже: такі вони, сучасні діти… Та чи справедливим є таке зауваження? Може зовсім не в дітях справа, а в дорослих? Можливо, змінивши свою стратегію – зможемо отримати інший результат?

Міцний сон – одна із важливих умов для зростання здорової дитини. Наявність чіткого режиму дня, де присутні прості, зрозумілі для маленьких членів сім’ї правила - річ необхідна. Та навіть, якщо режим дня – слово не нове у вашій сім’ї, інколи вложити дитину спати буває вкрай непросто. Чи можна зарадити ситуації? Чи існують якісь способи допомогти малечі налаштуватись на відпочинок, швидше заснути та міцно спати? Звісно, універсальних правил тут немає, проте, деякі поради ми, все ж, приготували.

Багато діток починають просити у батьків завести цуценя, як тільки навчаться говорити. Не знаєте, чи готові ви до такого серйозного кроку? Так, дитина і щеня можуть співіснувати в одному будинку, але тільки при правильних обставинах. Якщо ви все ж таки схиляєтеся до того, щоб завести песика, наші поради допоможуть вам забезпечити безпеку і дитини, і маленької тварини, а також щасливе їх співіснування.

Творчість може бути якою завгодно: від мистецтва до музики, танців і т.д. І одна з найбільш важливих цілей всіх батьків – навчити дитину самовиражатися, так часто і таким чином, як їй хочеться. Не знаєте, як почати розвивати в дитині творчість і креативність? Наші поради допоможуть вашому малюкові розкритися!

Дитячі істерики – справжнє випробування для батьківських нервів… Трапляються такі емоційні сплески у всіх дітей, правда, у когось дуже часто, у когось – рідше. Та хотілося б навчитися жити та вирішувати усі проблеми, що виникають, без пронизливих криків і тупотінь ногами. Чи можливо це?

Деякі дітки обіцяють, що будуть робити все, що потрібно, щоб батьки тільки дозволили завести домашнього улюленця. Однак незабаром ентузіазм малюка пропадає, і змусити його кожен день піклуватися про тварину стає не так просто. Але саме ця турбота може багато чому навчити дитину, тому відмовлятися від тварини в будинку не варто, тим більше що просте планування, участь батьків і відкрите спілкування з дитиною – все, що потрібно, щоб і дитина, і тварина не тільки жили комфортно, а й по-справжньому подружилися.