В одному дворі жило кошеня, якому дуже подобалося лякати птахів. Тільки присядуть на землю голуби і горобці, щоб подзьобати хлібні крихти, а кошеня – тут як тут! Підбігає до них. Птахи, звичайно, лякаються і розлітаються хто куди. А кошеня задоволене. Каже: «Подивіться, який я грізний! Всі мене бояться!». За це його у дворі прозвали кошеням-хвальком.
Була у Лисички красива скринька. Та ось ключик від неї давно кудись загубився. Викинути шкатулку було шкода, так і порошилася вона на столі без діла. Але одного разу хитрій Лисичці прийшла в голову така ідея: а що, якщо цю шкатулку комусь подарувати? «Мені ця дрібниця ні до чого: знаю, що всередині неї нічого немає. Ключик ніяк не знайду, значить, нічого покласти туди не зможу. Подарую-но я цю шкатулку Овечці. Вона, дурна, зрадіє, буде мене поважати і розповість всім, яка я добра!»