Казковий ліс вкрило білим пухнастим снігом. Більше за всіх раділи цьому маленькі звірята. Зранку до вечора вони каталися на санчатах та лижах, грали в сніжки, ліпили снігових баб та навіть купалися в снігу. Цього дня директор лісової школи Лис Лисович навіть дозволив звірятам не ходити до школи.

На балконі, у великій коробці, жили-були старі іграшки. Тут були й ляльки, і машинки, і конструктор, і фігурки звіряток, і багато м’яких іграшок. Колись цими іграшками залюбки гралися двійнята Ліза та Андрійко. Та дітки вже підросли, ходили до школи, тому іграшки сумували на балконі.

Рахувала мама кішка
Неслухняних кошенят.
Перше з них залізло в діжку,
Видно пару оченят.

Жила-була у лісі родина Колобків – тато Колобок, мама Колобуня та синочок Колобочок. Якось взимку, коли випав сніг, пішли вони кататися на санчатах. Веселою та радісною була їхня прогулянка, аж поки не побачила Колобків Лисиця.

Жив-був на небі злий Вітерець-морозець. Дивився він на землю, і дуже йому не подобалося, коли люди гуляють на вулиці та радіють гарній погоді. Тому Вітерець-морозець дмухав на землю холодним повітрям, щоб люди сиділи по своїх домівках.

Дід Мороз збирався на новорічне свято в дитячий садок. Він зібрав мішок з подарунками, сів в свої казкові літаючі санчата і вирушив в дорогу. Звичайно, люди не могли бачити цього польоту, адже Дід Мороз промовив спеціальні чарівні слова, які робили його невидимим.

У коробці з ялинковими іграшками жила срібна скляна кулька. На вигляд це була звичайна новорічна прикраса, щоправда, трохи бліда від часу. Та, насправді, це була кулька з секретом.

Одного разу Лисеня завітало в гості до свого друга Зайчика.

- Зайченя, пішли гуляти! - покликало друга Лисеня.

- Не можу, - зітхнуло Зайченя. – На вулиці холодний осінній вітер. Бачиш, як дерева від нього згинаються? Боюся, застуджуся.

Жив-був в лісі чорненький павучок Сеня, і не було у нього друзів. Мухи і жуки боялися його павутини, білки гидливо стрибали на іншу гілку, запримітивши павучка. Ну а птахів він і сам боявся.

Якось миші довелося утікати від кота з усіх своїх лапок. Кіт наближався все ближче. Ще трішки, і мишка опиниться в нього в зубах. На щастя, мишці вдалося забігти на город, і вона побачила там величезний гарбуз. А у гарбузі - маленький отвір.