Ростити дитину самостійно – непросте завдання. Особливо, якщо самотня мати тягне на собі роботу, будинок і виховання сина-підлітка. Вам доводиться приміряти на себе безліч ролей і нести купу відповідальності, щоб допомогти своєму тінейджеру вирости успішною та щасливою людиною. Адже ви – єдина людина, до якої він може звернутися зі своїми проблемами, і з ким розділить свої радості.

Незважаючи на те, що під час війни діти не можуть усвідомити всього жаху ситуації (це і на краще), вони все ж таки емоційно дуже чутливі. Їхня психіка – найбільш уразлива зараз. Тому ми, як батьки, повинні зробити все можливе, щоб заспокоїти дітлахів і створити навколо них максимально комфортне середовище, наскільки зараз це можливо: як фізичне, так і емоційне.

Якщо раніше татуювання прийнято було ховати, то тепер вони стали невід'ємною частиною сучасної культури. Тому підлітки часто ще до 18-річного віку просять батьків зробити тату й собі. І перш ніж починати сердитися або переживати, вам варто зрозуміти, що для тінейджера це спосіб самовираження.

Суспільство грає колосальну роль формуванні поведінки та характеру підлітків. Воно визначає те, як тінейджер бачить оточуючих, як сприймає себе та якими принципами керується. Ви, як батьки, можете на це вплинути, але надовго у дитини залишиться саме те, що сформувало суспільство.

Ви не можете завжди поводитися з дітьми тільки як батьки, але й другом постійно бути не можете. Так, кожна дитина розвивається унікальним чином, але є у всіх дітей щось спільне: вони завжди хочуть від нас, батьків, більшого.

Народження малюка – величезне щастя для батьків, а двійня – це щастя подвійне! І хоч почуття можуть переповнювати вас, все ж таки ви напевно будете виснажені турботами, пов'язаними з доглядом за двійнятами та їх годуванням. Вам важливо переконатися, що обидва малюки отримують однакову кількість уваги та турботи, і нічим не обділені.

Те, до якого типу людей ми відносимося, і як поводимося, визначає, ким виростуть наші діти. Саме батьки формують характер дитини та її стиль поведінки з ранніх років. Тому стиль вашого батьківства безпосередньо впливатиме на те, яким виросте ваше чадо.

Ставши батьком доньки, ви довго будете її лицарем на білому коні та принцом із казок, який захистить від злих драконів, поборе всіх монстрів і допоможе у будь-якій складній ситуації. Та час іде, і раптово принцеса стає не такою маленькою – вона виростає і вже хоче ходити на побачення. А вам треба якось примиритися з тим, що у неї з'являється перший хлопець.

Новий навчальний рік вже на носі, а з ним і новий стрес як для дітей, так і для батьків. Так, ми хочемо дати малечі найкращі можливості для старту в дорослому житті, тому хвилюємося з приводу її навчання. Але іноді в своїх переживаннях ми можемо заходити надто далеко, роблячи тільки гірше і собі, і дитині.

Часто від батьків можна почути, що дитина переживає стрес перед початком нового навчального року. Насправді ж стрес – це надзвичайно корисна функція організму, пов’язана із мобілізацією захисних сил організму, покликана допомогти йому подолати різного роду проблеми. Тому навряд чи можна назвати ті стани та емоції, які виникають у дитини перед початком нового навчального року, стресом у істинному розумінні цього слова. Зазвичай дитина переживає страх і/або тривогу чи просто відсутність бажання йти до школи через нелюбов до навчання.