В одному ставку жила-була родина Равликів – мама, тато і їх синочок, малюк Равлик. Вони любили один одного, дбали один про одного і майже ніколи не розлучалися. Але одного разу на ставок прилетів грізний хижий птах. Він схопив батьків Равлика та забрав у своєму дзьобі.

У мами Курки було багато маленьких курчат. Курча на ім’я Пі-пі було найбільш непосидючим з усіх. Не сиділося йому поруч з мамою, братами та сестрами.

В далекій холодній Антарктиді живуть пінгвіни, яких називають імператорськими. Таку назву вони отримали, тому що є найбільшими пінгвінами у світі. Якось один з них, пінгвін Арні, подружився зі Сніговиком, якого зліпили вчені - дослідники Антарктиди.

В одному казковому королівстві жили веселі чоловічки. Жили вони добре, тому що були добрими, працьовитими та дружніми. А якщо траплялася в королівстві якась неприємність, наприклад, хтось хворів, то чоловічки йшли за допомогою до професора Мудрика. У професора була чарівна Книга мудрості, і він знаходив в ній поради на різні випадки.

Цей грудневий ранок в резиденції Діда Мороза розпочався з переполоху. Його помічники гноми виявили, що кімната, де зберігалися новорічні подарунки для дітей, абсолютно порожня!

Зима вкрила казковий ліс сніговою ковдрою на радість маленьким гномикам. Одні гралися в сніжки, інші ліпили сніговика, а треті катали один одного на санчатах. Всім було весело.

Першокласник Максим ніяк не міг навчитися красиво писати. Начебто, і старався, літери виводив, а вони все одно в нього виходили кривенькі, одна більше за іншу. Максиму швидко набридло боротися з цими літерами. Він навіть вже не любив цілу абетку. «Не хочу я більше вчитися акуратно писати. І так зійде», - казав хлопчик.

У хлопчика Дмитрика було багато різних іграшок. Серед них були великі та маленькі машинки, конструктори, роботи, пазли та літак на радіокеруванні. Дмитрик часом так захоплювався грою, що не помічав, як їх ламає. Тож, у деяких машинок після Дмитрикової гри відлітали колеса, робот залишився без однієї руки, а у пазлів та конструкторів губилися частини. Але хлопчик зовсім не засмучувався через це.

Мама зайчиха часто казала зайчику Пострибунчику: «Коли бігаєш – будь обережним, дивись під ноги». Але Пострибунчику було нецікаво бігати і дивитися лише перед собою. Тому він бігав, крутячи головою в різні боки. І ось одного разу він так задивився на білочку на гілці, що не побачив камінчик, зачепився та впав. А коли підвівся, то зрозумів, що зламав ніжку, і тепер йому важко йти.

Жила-була добра і розумна дівчина Аліса. Вона була мудрою не по роках, тому багато жителів міста зверталися до Аліси за порадами. Дівчина була чуйною і допомагала тим, що було в її силах. Тому не дивно, що люди любили та поважали Алісу.