На сцені йшов музичний концерт, який дуже подобався глядачам. Вони раз за разом аплодували та вигукували «Браво».

Якось Сонечко прокинулося в поганому настрої.

- Не піду сьогодні на вулицю, - сказало воно, ховаючись за великою Хмарою. – Буду цілий день сумувати і нічого не робити.

Після сніданку ведмедик Боба з мамою збиралися йти до парку, кататися на гойдалках та каруселях. Раптом почався сильний дощ.

У мавпи Лорі не було друзів, і вона заздрила звірям, яких любили та поважали інші.

«От би мені таку зачіску, як у лева!», - мріяла Лорі. – «Тоді б я виглядала поважно, і мене також почали б поважати, стали б дослухатися до мене».

Хлопчик Сергійко дуже погано їв. Коли інші діти давно поснідали та гралися на вулиці, Сергійко ще сидів над тарілкою з кашею. Бігати з друзями, він, здебільшого, відмовлявся. Адже через те, що хлопчик мало їв, у нього не було сил на рухливі ігри, він швидко втомлювався.

В одній незвичайній країні жила звичайна дівчинка Вередуля. Взагалі-то, раніше в неї було інше ім’я - Анфіса, але через її капризи всі почали називати дівчинку Вередулею. Щодня Вередуля знаходила привід посперечатися, покричати та поплакати через свої примхи.

Подружки Соня і Таня мріяли бути співачками. Вони слухали різні пісні та намагалися їх повторювати, але ані в Соні, ані в Тані не виходило так гарно, як у справжніх співаків.

Одного разу на світлофорі зустрілися вантажівка і легковий автомобіль, і зав'язалася в них розмова.

Якось в черговий раз побачивши на фермі мишу, тварини почали її сварити.

- Що, мишо, знову прийшла до людей зерно їсти? Ось ми тут працюємо на користь людей: корова дає молоко, курки несуть яйця, вівці дають людям вовну, а ти лише приходиш і шкодиш, - гнівно сказав кінь.

Якось мама принесла додому коробку цукерок, щоб усією родиною відсвяткувати сімейне свято. Петрик не втримався, і, поки ніхто не бачив, з’їв аж половину цукерок.