Зрадівши довгоочікуваного снігу, діти і дорослі разом зліпили величезного сніговика. Тепер він красувався посеред двору – з носом-морквиною, руками-гілочками і очима-камінчиками. У цього сніговика навіть була зачіска з ялинових гілок і справжні шапочка і шарфик. Діти і дорослі по черзі з ним фотографувалися. Стояв красень-сніговик і дуже пишався собою.

Одному жабенятку мама сказала, що воно гарно співає. Тому воно вирішило порадувати своїм співом всіх, і одного разу почало голосно співати на болоті.

Якось дівчинка Оксанка зібралася відвідати свою бабусю. Мама поклала їй у сумку пиріг – буде для бабусі гостинець. Пиріг був ще гарячим, та його смачний аромат чутно було на декілька кроків вперед.

Наближався Новий рік. У лісовому будинку Діда Мороза робота кипіла з ранку до пізнього вечора. Одні гноми – помічники Діда Мороза читали та сортували листи від хлопчиків та дівчат, інші домовлялися, щоб якомога більше дитячих бажань було виконано. А Дід Мороз планував свій новорічний маршрут на великій мапі, щоб встигнути привітати усіх діток. Все було як завжди напередодні свята. Але були у лісі ті, кому дуже не подобалася вся ця святкова метушня.

Жив-був дуже сором'язливий хлопчик. Він соромився розмовляти з іншими людьми. Йому хотілося грати з дітьми, але він не знав, як їм про це сказати. А коли якась дитина запрошувала його пограти разом, він соромився і йшов в сторонку. Тому у нього зовсім не було друзів.

Давно-давно, шістнадцять століть тому, жив у місті Мирах, у Малій Азії, хлопець Миколай. Був він сиротою, його батько й мати померли, залишивши синові велике майно.

Якось абетка на землю упала
Літери з неї усі повтікали.
Як без абетки вчитись читати?
Треба скоріше їх відшукати!

В одному дворі жило кошеня, якому дуже подобалося лякати птахів. Тільки присядуть на землю голуби і горобці, щоб подзьобати хлібні крихти, а кошеня – тут як тут! Підбігає до них. Птахи, звичайно, лякаються і розлітаються хто куди. А кошеня задоволене. Каже: «Подивіться, який я грізний! Всі мене бояться!». За це його у дворі прозвали кошеням-хвальком.

Одного разу звірі в Африці влаштували конкурс краси. І кожен з них був упевнений, що він гарніший за інших.

Колись Робот був улюбленою іграшкою Андрійка. Андрійко грав з Роботом щодня, вигадував історії про нього, показував своїм друзям. Але Андрійкові дарували багато різних іграшок, і з кожним днем він все рідше брав у руки Робота. А одного разу взагалі сховав його в коробку зі старими машинками.