Діти дуже допитливі. Для дітей і їхніх батьків ми підготували безліч розвиваючих ігор, задачок, технік для розвитку дитячої творчості, розвитку мовлення, логічного мислення.
Легко і весело ви зможете навчити дитину читати і писати. Цікаво розповісти дітям про навколишній світ. Тепер жодне дитяче запитання вас не поставить в глухий кут.
На галявині жила-була квітка, яка боялася темряви. Вдень вона була весела, посміхалася іншим квітам, комахам та людям. А як тільки наступала ніч, вона підіймала свої ручки-пелюстки до голівки та тремтіла від страху. Квітці здавалося, що кудлате чудовисько хоче схопити її своїми лапами. А на ранок вона розуміла, що то зовсім не чудовисько, а старе дерево, яке стоїть поруч. Вночі квітка бачила, як хтось з великою головою дивиться на неї, та від страху горнулася до землі. А в ранці, з першими променями сонця, квітка роздивлялася – то ж звичайний гриб!
Шиття вручну – не просто цікаве заняття для дітей. Воно прекрасно розвиває дрібну моторику, готує руку до вишивання і іншої копіткої роботи, тренує посидючість, знімає стрес і заспокоює. Тому навчити дитину шити вручну не просто потрібно, а необхідно – від цього вона отримає неймовірну користь, зможе далі розвивати свою творчість і просто цікаво проводити вільний час, не сідаючи за комп'ютер. Плюс, сам процес навчання подарує вам і чаду море задоволення (звичайно, якщо дитина до цього готова і сама проявляє інтерес). Як це зробити – ми підкажемо.
У чарівній Країні Цифр жили-були цифри від нуля до десяти. Вони подорожували далеко за межі своєї країни, і завжди з'являлися там, де потрібно щось порахувати. Для цього цифри з'єднувалися в різні пари, складалися між собою, віднімалися, множилися або ділилися одна на одну. Коли цифри були зайняті рахунком, вони називалися «числа».
У годиннику, що стояв на письмовому столі, жили три стрілки-сестрички – Годинка, Хвилинка та Секунда. Вони були дуже різними, але дружніми. Секунда була непосидюча та завжди бігла попереду. Годинка та Хвилинка намагалися наздогнати її, та нічого в них не виходило. Та Секунда ніколи не кидала своїх сестричок, а, пробігши коло, знов поверталася до них. Найменш спритною з поміж сестер була стрілочка Годинка. До того ж, вона була невеличкого зросту, але сестри цінували її за розсудливість.
Того вечора Тарасик із Катрусею спостерігали крізь шибку за хурделицею. Такої заметілі вони давненько не бачили. Здавалось, що то всі янголи одночасно тріпають небесні перини та подушки. До цього часу зима, наче, не пам’ятала, що їй час панувати над природою. Та на початку лютого застелила луги та поля білим пухнастим простирадлом. Сніг засипав усі дерева та будинки. Навіть дорога, якою брат зі сестрою щодня ходили до школи, була цілковито білою. Зима правила світом.